Я не проміняю письменництво на роль "дружини"

"— Тато, якщо ти думаєш, що я була з ним заради його грошей, або тому, що «наші родини дружать все життя», то я тебе розчарую... Саша ніколи не користувався тим, що є спадкоємцем... Він хоч і не дуже старанний студент і все таке, але планує добитися всього самотужки... — я і не помітила, як мої очі почали наповнюватися сльозами.

— То він зараз такий... Закінчить університет і все одно піде в бізнес. Я впевнений, що він, на відміну від тебе, хоче нормально жити! Розуміє, що треба використовувати всі можливості...

— А щодо твого «нормально жити» скажу тобі от що... Я нізащо не проміняю письменництво на ту роль жінки, яку ти бачиш... Я не буду чиїмось придатком. В мене є свої цілі..."

Головний конфлікт роману "Каф письменниці" набирає обертів!

Чи дійсно роль жінки саме в тому, що бачить батько Лєри? Багато батьків думає, що саме так їх донькам буде легше, але... Що думаєте ви?