Основною проблемою для початківця — це почати . Як же ш правильно передати те, що видумує фантазія і фільтрує уява. Велика кількість думок, ідей, а як же ш це передати. Але і ніхто не казав, що буде легко. А, що думаєте Ви?
Як писала Ліна Костенко: "Щоб добре навчитись ходити, потрібно не раз упасти." Всі колись були початківцями, і навіть у геніальних письменників перші твори могли бути незграбними і невдалими. Тут головне не зупинятися і працювати над собою, і з часом прийде уміння. Проте часто буває, що початківець викладе першу спробу - і його починають нахвалювати, роблячи "знижку" на те, що він починає, йому важко. Тут головне - не передати куті меду, бо після похвал людина може сказати - о, в мене круті твори, я талант. А коли хтось раптом заїкнеться що в нього трапляються помилки - то ще й образяться, що його таланту заздрять. Тому має бути водночас і впевненість у собі, і самокритичність та бажання вдосконалюватися.
Як на мене, головне перестати мріяти, як писатимеш, а сісти і писати. В разі чого можна завжди твір згодом переробити. Хоча б по сторінці на день. За рік буде роман :)
І моя особиста порада: перший великий твір не показувати читачам до його завершення. Бо інакше може сформуватися залежність від читацької думки, від чого потім буде дуже важко позбутися.
Показати
2 відповіді
23.08.2020, 21:22:35
Наталія Девятко (Natalia Devyatko), Гарні поради. Повністю згодна.
Частенько я намагаюсь записати в нотатках те, що мені прислинося. Інколи на це вистачає двох рядків (як ідея), а інколи все завершаеться закінченням повноцінної новели. Якщо не думати, що це початок, то набагато легше.
Легко ніде не буває, просто потрібно настроїти і якщо щось задумав, то те й робити, а не відкладати на потім (чим далі в ліс, тим глибший страх). Суджу по собі: писати я мріяла ще з дитинства, і зараз дуже рада, що у мене є така можливість - викладати власні твори на Букнет. Отже, задумала - зробила, а реакція прийде з часом))
Алекс Перейра, А чому льодяне? І тут уже справа автора, адже смаки у читачів різні і всі вони вибагливі) Зібрати аудиторію - справа не з простих, і реклама будь-якого типу тут відіграє важливу роль))
Привіт. Сьогодні я хочу поділитися з вами фрагментом із блакитного щоденника, який Ася вела у 2005 році у дитбудинку. Цей запис став пророчим для всієї історії "Анатомії мовчання". У кожного лікаря є свій "нульовий
Вітаю, дорогенькі! Мені от просто стало цікаво: чи любите ви читати історичні любовні романи? От я особисто їх обожнюю. Особливо Бріджертонів. А як у вас з цим?
Привіт, мої дорогі)
Сьогодні у мене свято - кількість моїх підписників на сторінці сягнула позначки 400 !
Це не мої досягнення - а Ваші, тому я
ДЯКУЮ УСІМ! ❤️❤️❤️
І Спойлер, поки не пишу назу, бо про це буде окремий
Нерул затримав погляд на дівчинці — і ледь не скрикнув. Не було більше тієї чарівної усмішки з ямочками на щічках, такими ж, як у матері. Не було дитячого вогника в очах. Нічого з того, що він пам’ятав. Малі сиділа нерухомо,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКоли я не знаю з чого почати книгу або розділ, то починаю її з діалогу))) можливо, це тупо, але мені допомагає)
Богдана Малкіна, Цікаво, треба спробувати
Ха. Найскладніше - закінчити! Почати одне, друге, третє - великого ума не треба. А от пройти фазу кульмінації і написати гідну кінцівку - оце складно
Анна Пахомова, Почати, продумати героїв, сюжетну лінію, без початку не буде й кульмінації, без початку й не буде кінця))
Як писала Ліна Костенко: "Щоб добре навчитись ходити, потрібно не раз упасти." Всі колись були початківцями, і навіть у геніальних письменників перші твори могли бути незграбними і невдалими. Тут головне не зупинятися і працювати над собою, і з часом прийде уміння. Проте часто буває, що початківець викладе першу спробу - і його починають нахвалювати, роблячи "знижку" на те, що він починає, йому важко. Тут головне - не передати куті меду, бо після похвал людина може сказати - о, в мене круті твори, я талант. А коли хтось раптом заїкнеться що в нього трапляються помилки - то ще й образяться, що його таланту заздрять. Тому має бути водночас і впевненість у собі, і самокритичність та бажання вдосконалюватися.
Манон Леско, Досконалості немає меж)) Може, рано чи пізно всі такі будемо))
Як на мене, головне перестати мріяти, як писатимеш, а сісти і писати. В разі чого можна завжди твір згодом переробити. Хоча б по сторінці на день. За рік буде роман :)
І моя особиста порада: перший великий твір не показувати читачам до його завершення. Бо інакше може сформуватися залежність від читацької думки, від чого потім буде дуже важко позбутися.
Наталія Девятко (Natalia Devyatko), Гарні поради. Повністю згодна.
Частенько я намагаюсь записати в нотатках те, що мені прислинося. Інколи на це вистачає двох рядків (як ідея), а інколи все завершаеться закінченням повноцінної новели. Якщо не думати, що це початок, то набагато легше.
Богдана Малкіна, І не тільки, блокбастер, фентезі,трилери жахи , а деколи все на купу, а якщо додати романтичності то капець
Легко ніде не буває, просто потрібно настроїти і якщо щось задумав, то те й робити, а не відкладати на потім (чим далі в ліс, тим глибший страх). Суджу по собі: писати я мріяла ще з дитинства, і зараз дуже рада, що у мене є така можливість - викладати власні твори на Букнет. Отже, задумала - зробила, а реакція прийде з часом))
Алекс Перейра, А чому льодяне? І тут уже справа автора, адже смаки у читачів різні і всі вони вибагливі) Зібрати аудиторію - справа не з простих, і реклама будь-якого типу тут відіграє важливу роль))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати