Трохи роздумів з приводу використання нецензурщини
Не буду довго тягти кота за одне місце а відразу хочу перейти до справи. Так от, будь-яке використання нецензурщини в творі вважаю не те що зайвим, а таким що приносить шкоду самому твору.
Для сучаної літератури більш характерні теплі і навіть краще нам знайомі фрази типу: "Трясця його матері" або "Бодай би тебе качка копнула" що приносить в твір навіть більш художні нотки. Хтось можливо скаже що я перегинаю, але я завжди цінував майстерність автора передати відчуття не вказуючи прямо на больові точки. З свого досвіду можу сказати, що зараз перечитуючи свої твори написані років так п'ять тому, розумію що все-таки нецензурщина точно була зайвою, хоча в той момент мені здавалося вона ще більш передає гострости образу героїв чи їх реакції на ті чи інші події.
Скажу навіть більше. Я навіть проти еротичних сцен. О так. Максимум поцілувалися і прилягли на ліжко а потім як в театрі опускається занавіс і наступна сцена починається з того як вони прокидаються в обіймах один одного зранку. Можливо хіба трохи прелюдії, але не настільки відвертої. Дайте читачам самим обрати для себе що було далі і доповнити картину. Тим більше, скажу так, у більшості різні сексуальні вподобання тому те що може подобатися вам і на чому ви будете концентрувати увагу, не факт, що ''зайде'' іншим. Для якогось це буде занадто а комусь здастся все доволі скупуватим. Тому простіше обрати ситуацію в якій сам читач вложить туди все, що вважає потрібним. Але це моя думка.
Ще хочу сказати, що часто читаючи твори і зустрічаючи той же "мат" починає зникати сам інтерес до твору. Тут відразу буде чути виття і скавуління з усіх сторін типу це додає образу більшої мужності і допомагає виводити саму картину на пік. Для мене це ніби, вибачте за відвертість, а сьогодні в мене хороший настрій і пишу все як є, це якби головний герой з'їв шматок лайна. Ну як, він тепер виглядає більш мужнім? Він навіть слово стримати не може.
А що ви думаєте з цього приводу?
(Ще раз прошу пробачення за такі свого роду не дуже літературні звороти)
12 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗайшла на кілька хвилин на Букнет та не змогла пройти повз. Доволі гостра тема і я напевно буду одна з небагатьох хто частково посперичається з вами.
В житті я хороша дівчинка, і максимум, що можна від мене почути - блін або ляяяяяя (саме ля), так само я й пишу - здається за весь час моєї творчості було лише одне нецензурне слово, на половину замальоване зірочками.
Але я спокійно читаю книги з нецензурною лексикою і вона абсолютно зовсім не заважає (звісно це не про невдалі проби пера, де незенрурщина зашкалює). Якщо в творі стаються гострі події, гарячий герой/героїня, то на проблеми в житті він не скаже - жах, а скаже зовсім іншими доволі міцними словами.
Напевно після цього в мене полетять тапки ( будь ласка кидайте 39 розмір рожеві єдинороги))). Але я за нецензурну лексику, коли в подіях беруть участь герої... такого контингенту, що можуть собі дозволити лайливе слово. І насправді в нашому сучасному світі таких дуже багато.
І ще... Коли я читаю як в головної героїні/героя відбуваються жахливі події, а вони кажуть - ой-ой, що ж тепер буде... Щось не дуже віриться якщо чесно. Процитую Машу Єфросиніну: "Якщо це п****ц, то це п****ц, а не жах".
Тіа Кузь, Для мене взірець сучаної української літератури - це продукт без матів і зайвої еротики. Але в кожного він свій.
Треба, щоб персонажі (менти, військові, гопота, волоцюги, шахтарі, сантехніки тощо) ще й какали веселкою. Тоді буде повна достовірність.
Алекс, Мені особисто цікавіше нешаблонний сантехнік. Ну але з ультрасами тут однозначно)
Теж не раз задумувалась про це. Дякую за тему!
Я завжди була проти матюків у художньому творі. Та й занадто відверті сцени не в тему "відкидали" від твору, залишався неприємний осад. Але... І. Карпа з її матюками у тексті продається і наче ніхто не проти читати її твори (відразу кажу, я не читала їх, тож не можу оцінювати; можливо, матюки там вдало використані; може в них є інші високі ідеї...).
Подруга, яка читала початок моїх "Магістралей...", сказала, що їй бракує музики і смачного мату і порадила вийти за межі свого комфорту, в якому я інтелігентна дівчинка, котра не вживає лайки ;))))
Інша подруга сказала, що все окей, бо чути від Квітки мат було б неприродно... Отак, два погляди на один твір. До речі, дві подруги кандидатки філологічних наук, літературознавиці. А інтимні сцени... перша ще не читала. Друга сказала, що чуттєво, і... більше не напишу, бо то секрет ;)
До чого я вела? До того, що все залежить від твору і, напевно, треба прислухатися до свого внутрішнього чуття й писати так, як воно підказує. Я, наприклад, додала пару міцних словечок, але знову ж таки, в міру і так, щоб не порушити межі свого комфорту :)
ГаляВуд, Я от хотів прочитати Чормет Маркіяна Камиша -- не пішло( Хоча і хотів би піти далі але то був перебір як на мене.
На мою думку, нецензурщина з"являється, коли бракне інших слів, або ж від нестачі самодисципліни і нестриманості та агресивності, а вияви люті - ознака слабкості, а не мужності і крутості. Проте в прямій мові ненормативна лексика зрідка може бути з метою додавання правдоподібності, хоча якщо можливо обійтись без матів, то без них все ж краще)
Еротичні сцени теж мають бути вміру (одна, максимум 2-і на книгу), бо коли там в кожній частині детальний анатомо-фізіологічний опис процесу, то це вже явно занадто і читати таку книгу стає навіть дещо нудно, бо одне й те саме зі зміною хіба що незначних деталей швидко набридає.
Значно цікавіше, коли автор демонструє високу сюжетну і словесну майстерність)
Moonraise Darkness, Я от це відчув на своїй шкурі)) коли писав у двадцять там повно таких "виразних слів" а потім заспокоївся і став ставити потрібні акценти в самому творі. Навіть інколи сам би не стримався і сказав у житті, а герої... ну вони ж герої))) най тримаються)))
Справді, не хочеться читати усілякі "моральні помиї", якими автори обливають свідомість читача, вигадуючи тому усілякі "виправдання". Описом інтимності зараз нікого не здивуєш. Хіба може підліткова статева стурбованість може на такі прийоми зважати. А доросла людина - ну не знаю. Трохи це видається патологічним, хоч гріх, як шило у мішку в кожної людини - то там, то там вилазить... Особливо, що стосується плотського... Клайв Льюіс, християнин-письменник, якось описав еротичне умовно-мистецтво в образі поїдання актором на сцені смаженої курки перед голодними глядачами-публікою. Звісно ж, це патологія сприйняття. Інша справа - заниження критеріїв самоусвідомлення - це нині те, на чому паразитує масова культура. Коли би критерії були високими, "халтура культурна" і мистецька не проходила би. Але де ж взяти достоєвських-булгакових-гоголів-шевченків-українок? Їх на пальцях можна порахувати у всьому світі. Тому знайшли вихід - занижувати критерії світоглядного сприйняття і рефлексії. Тоді "піпл" пожирає все, що подають, навіть те, що не їдять... Якось так... Дякую Вам щиро, що торкнулися актуальної теми.
Анатолій Хільченко, Дякую і вам за відгук!)
Не можу не погодитись! Сама проти вживання нецензурної лайки, як в житті, так і у творах. Особливо тієї, яка не несе ані емоційного, ані змістовного навантаження, а використовується лише для зв'язку слів. Та все ж, зображуючи деяких негативних героїв, доповнювала їхні образи вживанням простонародних лайливих слів. А одному з героїв так сильно накипіло, що його прорвало, я лише встигала три крапки ставити.)))
А стосовно відвертих сцен, то токож не вважаю обов'язковим їхнє використання. Я напишу, що було "до", і воно вийде не менш чуттєвим, ніж "під час", але без анатомічних подробиць. Я можу не писати, що було "після", але напишу відчуття, враження, емоції, які залишив у героїв момент близькості.
Ана Пест, Як варіант може підійти, у всіх свій стиль, але лайливі слова, крім випадків коли воно точно рідходять по контексту, 100% зайві)
Цілком підтримую! Також відвертають від твору занадто реалістичні подробиці, на кшталт детального опису, що саме робить герой, вибачте, в сортирі! І таке зустрічається.
Тетяна Юр'єва, Я чомусь подумав що це якийсь хитрий прийом там був використаний, а не опис банальних дій))))) В такому випадку, як я пишу - печаль!)
Загальну думку підтримаю, але повністю погодитись не можу. Так, "що занадто - то не здраво", але якщо написано чи описано гармонійно, то це може лиш прикрасити твір. Про еротику говорити не буду, але мат іноді досить в тему. Я зараз не про ті твори, де лайливі слова є головною вабою для підлітків, а про справді хороші книги. Я не є прихильником гострого слівця, але воно є, нікуди не дінешся. Якщо воно є в житті, то має право бути й в книгах.
Дмитро Чорнота, Так, але це вже точно не класика як на мене. От недавно пробував читати Чормет Камиша Маркіяна, і напевно далі піде досить хорший сюжет але більше пари сторінок тої правди не осилив. Вибачте.
Привіт. Дякую, що підняли такі цікаві питання. Повністю з вами погоджуюся. Переконана, що матам взагалі ніде не повинно бути місця, а в літературі, тим більше. Звісно, деколи хочеться сказати так "смачно", щоб аж гай шумів. Але варто старатися зробити це без бруду, якимись більш цензурними фразами. Як ви підмітили, це не додає мужності, швидше навпаки. В моїх творах лаються переважно негативні персонажі і то "вилаявся" і все, або зірочками раз замінювала, але більше не буду. Те ж саме з еротичними сценами. Стараюся писати не надто відверто. Не знаю, може, як для кого, але мені здається, що трохи якісної прелюдії + прокинулися разом, або щось там про це поговорили, достатньо. Це ж не посібник з сексології, а любовний роман. Дійсно, часом ця завуальована гра набагато більш приваблива, ніж відверті описи.
Лана Іссан, Підтримую :)
Доброго дня)) Сама не дуже шаную мати і занадто еротичні сцени =)) але коли все красиво і "в міру", по типу як сказали ви — "прелюдія+ранок", мені подобається. Сама люблю писати на межі, щоб всі думали що ось-ось буде щось, а потім такий обломчик)))
Zinkevych Ihor, =)) це точно
У житті ( і творі) трапляються моменти, коли інші слова просто не підходять...
Як у тому вислові, що гуляє інтернетом: " Вживати мат погано, але називати речі своїми іменами необхідно".
Лана Вернік, З цим важко сперечатися)
От я теж не люблю відвертостей в творі. Але якщо книга цікава, то просто не читаю моменти такі)
Ана-Марія Еріш, Найгріше коли такі, з першого погляду, дрібниці портять загальне враження(
Пс якщо сюжет цікавий то це все точно зайві речі.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати