У вас бувало таке, що читаючи різні книжки одного автора не зважаючи на антураж відчували, що герой/героїня увесь час одна і та сама? Ті самі проблеми і той самий харектер?

А було таке, що події в творі викликали гостре неприйняття - "не вірю!"?

Якось мені потрапила пркрасна книжка про дівчину якій вдавалось все. Роялі в кущах супроводжували її всі двісті з гаком сторінок. Вона легко знаходила потрібних людей в багатотисячному місті, знходила спільну мову з дикими тваринами, і злими родичами головного героя. Всіх хто знав її були або жорскими антагоністами, або вірними її прихильниками..Вихід з складної ситуації відшукувався моментально. Варто було тільки зявитись проблемі.

. "А так можна було?",  - здивовано подумала я. Тобто не треба морочити собі голову як в відображати достовірність, можна просто підтасувати карти на користь персонажа. Мій світ - мої правила.

І сіла з натхненням писати "Як вийти заміж за боса". Так. Аделаїда Кравець це моя спроба зробити власну Мері Сью. Застопорилось ще на першій главі. Бо мені захотілось зробити героїні коротке волосся, і щоб вона була брюнеткою, а я ж блондинка. Ну нічого, втішила я себе, зате далі я як розійдусь! Та спроби наділити героїню моїми рисами харектеру не увінчась успіхом. Я не поділяла її цінності і стиль життя...

Ну добре, подумала я, якщо не вдалось відтворити поліпшену версію себе( поганий, поганий пісатєль! з такою задачею і не впоралась),то спробую підтасувати сюжет. Тут все йшло більш-менш нормально, поки мені не набридло. Це ж треба помучитись, щоб придумати якісь супер здібності героїні. Одним слвовом, не задалось і з цим.

Тест на Мерісьчність показав що героїня не дуже того. Не дотягує.

До речі, кому цікаво - ось посилання на тест.

Така біда. Та я не опускаю руки. Спробую зробити справжню Мері Сью наступного разу!