Два різні світи!

Третій день виношую слова цього допису, але ніяк не можу їх сформулювати в один потік. На днях я взяв перерву у письмі, щоб присвятити час чомусь набагато важливішому. Хотілося відвідати друга, з яким нас пов'язують багато переломних моментів життя. Чомусь я все відкладав і знаходив різні причини, але цього тижня знайшов таки час на поїздку. Швидко придбавши квитки на потяг, я виїхав, вночі поспав, а вранці ступив на сувору київську землю, яка потерпає від заборони ходити в масках у метро. Потім "Академ містечко - Ірпінь", і подорож у один кінець закінчилася!

Ми зустрілися, хоча не бачилися до цього майже рік. Мій друг для мене завжди є взірцем поведінки. Зустріти його та поспілкуватися вживу - це саме те, що заряджає писати на багато місяців вперед. Він зараз у Ірпіньському військовому госпіталі, після поранення. Разом з ним я мав змогу поспілкуватися з іншими ветеранами. Не зважаючи на якісь химерні уявлення, що після важких травм ці люди здалися, чи ниють - такого там немає і ніколи не буде! Саме у таких місцях варто шукати справжніх героїв, справжні емоції та чіткі риси для персонажів оповідань і романів. Ці люди вміють боротися, вміють долати перешкоди та ламати системи кількома анекдотами.

Спілкування вийшло просто контр-продуктивним і сприятливим. Такі пару годин варті місяців у сірій зоні, котра не цікавиться нічим і пропускає все повз вуха, ігноруючи саму суть життя. Кожен з таких ветеранів - це ціла енциклопедія емоцій, відношення до війни та миру... Кожен з них герой з настільки потужним внутрішнім світом, що жодна уява аналогічний не створить.

Кілька годин пролетіли наче хвилина і довелося повертатися, але настрій змінився кардинально. До того я їхав якийсь такий втомлений і виснажений, але після голову розривали десятки крутих ідей. У цьому і полягає справжня суть письменника - він шукає, спілкується, розпитує людей, які в сотні разів краще нього розуміються у тій чи іншій сфері...

Я їхав назад, продираючись через фронти сірого світу, але мої думки залишилися з справжніми бійцями... тому не втомлюсь писати, намагатися наблизитися до найсильніших емоцій і передати їх за допомогою текстів... Ще сотні таких подорожей планую здійснити, інакше не вмію і не живу, інакше не зможу нічого створити... 

П.С. Пост створений не для реклами творів, тому не скидаю посилань. Просто пишу про своє і хочу почути колег. Як ви шукаєте ідеї? Звідки походять ваші герої? Де знайти справжні емоції?

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ліна Алекс
02.08.2020, 17:18:34

Чудово, коли є можливість і є до кого подорожувати. Ще крутіше, коли потім цей досвід виливається у змістовні тексти, глибокі твори.
Мені подобається стиль ваших дописів, міркування. Оця фраза "фронти сірого світу" - це те, у чому ми щодня живемо, а наша творчість - двері до яскравих світів, намагання вирватися у краще місце.
Ідея може прийти там і тоді, коли взагалі не очікуєш. У мене зазвичай так і буває. Чіпляєшся за неї і починаєш занурюватися, а тоді й емоції від створення. Так само і герої з'являються ніби нізвідки. Хтось висловлював думку, що все ненаписане, що приходить до нас у вигляді потім творів, десь існує у паралельному всесвіті і проситься на папір.

Тарас Мельник
02.08.2020, 17:26:18

Ліна Алекс, Завжди при мені блокнот і кожна ідея лягає до нього у список. Якщо супер крута і тягне - пишу по мірі часу, але реально перевіряю все часом. Якщо ідея витримала погляду через місяць - вона варта потрапити на папір.
А про "фронти сірого світу" то з якогось із моїх творів, напевне, вже завчена фраза, яку неодноразово повторює герой. Я розумію, що створені мною світи жорстокі, порушують стандарти моралі та дивують вчинками людей, але все одно навіть вони вчать не здаватися, боротися, відстоювати свою точку зору, рватися крізь обставини... а головне не посіріти, не втратити себе навіть під тиском... Це я не завжди з голови беру - хвала Богу за місце і час, де я народився, бо Британія та США стільки ідей для трилерів мені би не подарували...

Інші блоги
Перша роль Бельмондо
У 1956 році, режисер Норбер Тільдьян знімає короткометражний фільм за мотивами комедії Мольєра «Скупий». Це не знімання фільму у тому вигляді, який всі собі уявляють. Немає хлопавки, безкінечних дублів, знімальних
Питання малюнків та картинок!
Ще раз вітаю усіх Вас, любі друзі! ฅ⁠^⁠•⁠ﻌ⁠•⁠^⁠ฅ Ось є 2 простих, і в той же час, складних запитання. Давайте почнемо з першого! Обкладинка для [ Програма "Ранок" ] Тут ми обираємо, яку саме зробити
❣️«неправильне кохання» Захист шейха❣️
Ми продовжуємо ставати свідками неймовірної, повної вогню та болю історії у жіночому романі «Моя прекрасна іспанка». Ви сумували за Сільвією? Хотіли дізнатися, що доля приготувала для неї після фатальної зустрічі
А що він мав робити?
ЙОГО ЄДИНА СПОКУСА оновлено! Ну, а що я мав робити? Спокійно відпустити дівчину, з якою зібрався одружитися, у вільне плавання? Розбігся. Та ні за що. Я, може, й не ідеальний, але точно не ідіот, щоб добровільно випустити
Нова глава "Живий метал. Прокляття крил"
Вітаю! Нова глава "Живий метал. Прокляття крил" вже на сайті. ----------------------------------------- – Іди ти! – З радістю! Та не можу далеко відійти від цієї раритетної бляшанки, інакше буде шашлик, – відповів я. Даріель
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше