Два різні світи!

Третій день виношую слова цього допису, але ніяк не можу їх сформулювати в один потік. На днях я взяв перерву у письмі, щоб присвятити час чомусь набагато важливішому. Хотілося відвідати друга, з яким нас пов'язують багато переломних моментів життя. Чомусь я все відкладав і знаходив різні причини, але цього тижня знайшов таки час на поїздку. Швидко придбавши квитки на потяг, я виїхав, вночі поспав, а вранці ступив на сувору київську землю, яка потерпає від заборони ходити в масках у метро. Потім "Академ містечко - Ірпінь", і подорож у один кінець закінчилася!

Ми зустрілися, хоча не бачилися до цього майже рік. Мій друг для мене завжди є взірцем поведінки. Зустріти його та поспілкуватися вживу - це саме те, що заряджає писати на багато місяців вперед. Він зараз у Ірпіньському військовому госпіталі, після поранення. Разом з ним я мав змогу поспілкуватися з іншими ветеранами. Не зважаючи на якісь химерні уявлення, що після важких травм ці люди здалися, чи ниють - такого там немає і ніколи не буде! Саме у таких місцях варто шукати справжніх героїв, справжні емоції та чіткі риси для персонажів оповідань і романів. Ці люди вміють боротися, вміють долати перешкоди та ламати системи кількома анекдотами.

Спілкування вийшло просто контр-продуктивним і сприятливим. Такі пару годин варті місяців у сірій зоні, котра не цікавиться нічим і пропускає все повз вуха, ігноруючи саму суть життя. Кожен з таких ветеранів - це ціла енциклопедія емоцій, відношення до війни та миру... Кожен з них герой з настільки потужним внутрішнім світом, що жодна уява аналогічний не створить.

Кілька годин пролетіли наче хвилина і довелося повертатися, але настрій змінився кардинально. До того я їхав якийсь такий втомлений і виснажений, але після голову розривали десятки крутих ідей. У цьому і полягає справжня суть письменника - він шукає, спілкується, розпитує людей, які в сотні разів краще нього розуміються у тій чи іншій сфері...

Я їхав назад, продираючись через фронти сірого світу, але мої думки залишилися з справжніми бійцями... тому не втомлюсь писати, намагатися наблизитися до найсильніших емоцій і передати їх за допомогою текстів... Ще сотні таких подорожей планую здійснити, інакше не вмію і не живу, інакше не зможу нічого створити... 

П.С. Пост створений не для реклами творів, тому не скидаю посилань. Просто пишу про своє і хочу почути колег. Як ви шукаєте ідеї? Звідки походять ваші герої? Де знайти справжні емоції?

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ліна Алекс
02.08.2020, 17:18:34

Чудово, коли є можливість і є до кого подорожувати. Ще крутіше, коли потім цей досвід виливається у змістовні тексти, глибокі твори.
Мені подобається стиль ваших дописів, міркування. Оця фраза "фронти сірого світу" - це те, у чому ми щодня живемо, а наша творчість - двері до яскравих світів, намагання вирватися у краще місце.
Ідея може прийти там і тоді, коли взагалі не очікуєш. У мене зазвичай так і буває. Чіпляєшся за неї і починаєш занурюватися, а тоді й емоції від створення. Так само і герої з'являються ніби нізвідки. Хтось висловлював думку, що все ненаписане, що приходить до нас у вигляді потім творів, десь існує у паралельному всесвіті і проситься на папір.

Тарас Мельник
02.08.2020, 17:26:18

Ліна Алекс, Завжди при мені блокнот і кожна ідея лягає до нього у список. Якщо супер крута і тягне - пишу по мірі часу, але реально перевіряю все часом. Якщо ідея витримала погляду через місяць - вона варта потрапити на папір.
А про "фронти сірого світу" то з якогось із моїх творів, напевне, вже завчена фраза, яку неодноразово повторює герой. Я розумію, що створені мною світи жорстокі, порушують стандарти моралі та дивують вчинками людей, але все одно навіть вони вчать не здаватися, боротися, відстоювати свою точку зору, рватися крізь обставини... а головне не посіріти, не втратити себе навіть під тиском... Це я не завжди з голови беру - хвала Богу за місце і час, де я народився, бо Британія та США стільки ідей для трилерів мені би не подарували...

Інші блоги
довгоочікувана прода
Влад і Слава Вона опинилася там, де їй не раді. Як поведеться Славка?
Оновлення.
Вітаю! Вийшло оновлення у двох книгах: Світло мага. Невідомий розділ 43. Легенда Іди та Маї. , Санта для Сью розділ 6. Ніч з Сантою. Приємного читання! Р.S. Візуалів у блогах до розділів поки не буде. Якщо
Мої думки
Отже моя анкета: 1. Ім'я - Юлія Романівна Хемич ; 2. Дата народження - 19 серпня 1993 року. Народжена в один місяць з Україною; 3. Сімейний стан - вічна холостячка; 4. Негативні риси - вразливість, нетерпимість до фальші, брехні
Завершення зимової історії про рятувальників
Всім привіт. Сьогодні завершилась новорічна історія книги "Сім'я 101". Фрагмент глави: Коли всі привели себе до ладу, зайшли на кухню, де дівчата тільки почали готувати вечерю. Марина подивилась на все: — До
Переможці конкурсу "Тіні листопаду"
Друзі, ще раз дякуємо всім авторам і читачам за участь у конкурсі - ви створили неймовірну атмосферу творчості та осінньої магії! Під час визначення переможців ми враховували не лише кількісні показники популярності творів,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше