-Шоб вони могли витворити? — промовив свою думку в голос кіготь.

-Шо-шо, обісцяли рясу котромусь з тих жирних попів, хіба ж вони мали інших справ!

-Заспокойся.

-Як, курва, тут бути спокійним, коли наших хлопців вкинули до підземелля і хто — якісь “праведні брати” з черевом крізь яке і до прутня зась добратись.

Сивому вартувало чималих зусиль щоб переконати друга не ломитись в монастир проти ночі. Зрештою Гуннар дослухався мудрої поради і вони подались за перший міський мур в гостинний двір “Липки” до старої знайомої Мирона. Вдова Стефа з радістю зустріла свого давнього знайомця і запропонувала гарячу вечерю та теплу постіль за помірну плату. Мирон нашвидку повечеряв гороховою кашею з козячою печенею, випив трійко сирих яєць та попередив своїх супутників щоб на нього сьогодні не чекали.