Флешмоб  Найдивніші вчинки персонажів. 

Почала його Ана-Марія Еріш, а естафету я отримав від Стефанія Лін за що дуже вдячний.

Естафету передаю Марко Войт.

Виявилося, що згадати чи відшукати подібний момент не так просто. Це наштовхнуло мене на думку, що мої герої занадто мало вчиняють дивних вчинків. Варто про це задуматись Адже людям притаманні такі вчинки і для того, щоб персонажі були більш "жививми". вони мають час від часу щось таке вчиняти. 

Оскільки умова не про головних героїв, а про персонажів, то один дивний вчинок таки знайшов. Він трохи жорстокий, але не менш дивний. Взято з роману "Характерник".

"Душа Олега виявилась не настільки сильною, щоб вчинити дії, які згладили б руйнівну дію його вчинків. Наприклад, вбити мурзу. Тому він мовчки і безцеремонно розвернувся обличчям до виходу і спиною до мурзи, коли той саме щось розповідав. На кілька секунд татарин аж втратив дар мови від такого нахабства і неповаги. Він знав, що козаки не відрізняються вишуканими манерами. Особоливо в походах. Але це було занадто навіть для них. Його очі налились кров’ю. Мурза ніяк не міг залишити подібне ставлення до себе безкарним. Тим більше, що в наметі в цей час перебували інші його піддані. Вони все бачили, отже спустити це з рук козака означало б втратити повагу своїх підлеглих.

- Привести його сюди! І не церемонитись! - кивнув він у бік виходу.

Та одразу після цих слів знадвору почувся постріл. Відійшовши декілька кроків від намету, Цвіркун дістав пістоль і вистрілив собі в серце. І хоч зробив він це через докори совісті за свою зраду, в останню мить думав він про інше. Про те, що постріл в голову спотворить його обличчя, а може і відірве частину голови. А постріл в серце зробить в його тілі тільки неіличку дірочку, через яку плавно витече його життя. Він не хотів мати страшний вигляд. Олег дістав самопал, направив його собі в ліву частину грудей, тримаючи однією рукою за руків’я так, що на гачку лежав великий, а не вказівний палець. Іншою рукою тримав дуло пістоля направленого в серце, щоб не промахнутись.

- Але ж як незручно, - подумав.

І постріл."