Виявилося, що згадати чи відшукати подібний момент не так просто. Це наштовхнуло мене на думку, що мої герої занадто мало вчиняють дивних вчинків. Варто про це задуматись Адже людям притаманні такі вчинки і для того, щоб персонажі були більш "жививми". вони мають час від часу щось таке вчиняти.
Оскільки умова не про головних героїв, а про персонажів, то один дивний вчинок таки знайшов. Він трохи жорстокий, але не менш дивний. Взято з роману "Характерник".
"Душа Олега виявилась не настільки сильною, щоб вчинити дії, які згладили б руйнівну дію його вчинків. Наприклад, вбити мурзу. Тому він мовчки і безцеремонно розвернувся обличчям до виходу і спиною до мурзи, коли той саме щось розповідав. На кілька секунд татарин аж втратив дар мови від такого нахабства і неповаги. Він знав, що козаки не відрізняються вишуканими манерами. Особоливо в походах. Але це було занадто навіть для них. Його очі налились кров’ю. Мурза ніяк не міг залишити подібне ставлення до себе безкарним. Тим більше, що в наметі в цей час перебували інші його піддані. Вони все бачили, отже спустити це з рук козака означало б втратити повагу своїх підлеглих.
- Привести його сюди! І не церемонитись! - кивнув він у бік виходу.
Та одразу після цих слів знадвору почувся постріл. Відійшовши декілька кроків від намету, Цвіркун дістав пістоль і вистрілив собі в серце. І хоч зробив він це через докори совісті за свою зраду, в останню мить думав він про інше. Про те, що постріл в голову спотворить його обличчя, а може і відірве частину голови. А постріл в серце зробить в його тілі тільки неіличку дірочку, через яку плавно витече його життя. Він не хотів мати страшний вигляд. Олег дістав самопал, направив його собі в ліву частину грудей, тримаючи однією рукою за руків’я так, що на гачку лежав великий, а не вказівний палець. Іншою рукою тримав дуло пістоля направленого в серце, щоб не промахнутись.
Я розумію, що я недоречний. Але мені дуже хотілося б побачити її — якось поставити крапку в цій емоції, що роздирає груди від її погляду. Мені сняться її очі, пальці… Шепіт, губи… Ми ніби проросли одне в одного за
Вітаю, друзі :) В мене був такий крутий суботній день, що хочеться трошки поділитися вайбом :3 Підтримати тих, кому наразі необхідна підтримка ❤️ Давайте зробимо лайк-тайм? :) Або підтримаємо одне одного підпискою? Якщо
Вітаю! Додаю трохи візуалізації до розділів і трохи спойлерів)) Що ж головні герої помінялися ролями?)) Хто тепер жертва? — Думаю, у тебе є кандидати на місце головного менеджера? — не озираючись, запитала
Нарешті і ця історія потрапила у рубрику і я довго чекала саме на неї. Моя (жахлива) Королева авторки Ганна Літвін. У королівстві, де чоловіки лише ресурс, один із них отримує силу, здатну змінити баланс влади.
Вітаю! Нова глава "Живий метал. Прокляття крил" вже на сайті! Приємного читання! ___________________________________ Посилання на книгу: https://booknet.ua/book/zhivii-metal-proklyattya-kril-b447512
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЕстафету приймаю. Сподываюся, мый фрагмент буде не настыльки моторошним.
Дмитро Чорнота, Автору видніше)))
Зацікавив уривок) Треба почитати цю книгу)
Ана-Марія Еріш, Обов'язково прочитайте ))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати