Страх, як він є (флешмоб)
Привіт!
Скільки різних флешмобів у нас вже було! От і я вирішила придумати щось нове, хоча я зазвичай не завжди встигаю брати в них участь.
Сьогодні пропоную знайти у своїх творах щось страшненьке, таємниче та містичне, аби трішки налякати. Про цвинтар теж вже було, але такого в моїх творах немає.
У мене в доробку є містичні твори "Мереживо снів" та "Ловець снів", де є, чим полоскотати нерви, але зовсім злегка. Тому ловіть уривочок із "Мережива снів":
Перед очима постають темні образи, ледь осяяні місячним світлом – машини, будинки, магазини, ліхтарі, дерева. Тихо і порожньо. І майже темно. Я все ще не зовсім прокинулася, тому відразу не можу зрозуміти де і як я опинилася тут. Думки повільно наповнюють голову. Де ж це я? Чоловіка поруч не бачу, я сама. Стою посеред вулиці у домашніх штанях і футболці. Дивно, я ніколи так не виходжу на вулицю.
Спогади про вчорашню прогулянку, дивних однакових чоловіків змушують тривогу піднятися з глибин, де вона спала. Вона прокидається, виростає і вже заповнює усю мене від голови до п’ят.
А десь позаду – ледве чутні кроки і шепіт... Тихий низький голос… Ні, навіть не зовсім голос, а якесь гудіння чи бурмотіння… Почуття страху перехоплює дух... Першою думкою є втеча. „Біжи, біжи!” Але куди? Навіщо? Не можу нічого вдіяти, бо ноги не рухаються, страх накочується хвилями, раз у раз охолоджуючи кров і підіймаючи волосся на голові. Вулиця лише де-не-де освітлена, навкруги все ще темно й тихо, а повітря сповнене пахощами літньої ночі. І я зовсім сама, а за спиною кроки, що ось-ось наздоженуть мене... Не маю сили обернутися, стою, ніби зацепеніла. Але силоміць змушую себе почати рухатися, та подивитися на небезпеку все-таки не ризикую. Пришвидшую ходу, кроки за спиною прискорюються теж, ще швидше, і ще...
Ось такий уривочок. І, хоч я не любитель жахастиків, та чомусь у мене сьогодні містичний настрій. Естафету передаю Лії Щегловій та Мар'яні Долі!
Бажаю усім гарного дня і запрошую в гості на свою сторінку.
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВау))
Дуже цікавий й здається креативний флешмоб, обов'язково прийму участь!))
(і до речі, як за рекламку може зійти)))
Ш А Д І А, Дякую, що зазирнули) Треба іноді придумувати щось таке, бо й справді є шанс побачити якийсь цікавий твір, якщо він навіть не в топі)
Цікавий уривок)) навіть згадалися моторошні сни, де хочеш бігти, тікати, ховатися, а не можеш, стоїш, як вкопаний).
З нетерпінням чекаю наступних авторів))
Мар'яна Доля, Цікаво, про таке не чула навіть. Я себе просто вмовляю "Прокинься, це ж сон, прокидайся давай!"))
Крута ідея з флешмобом!
І уривок у вас атмосферний!
Іван Дурський, Щиро вдячна)
Такий атмосферний уривочок, дуже інтригує! Дякую за передачу естафети, містику полюбляю, зараз спробую відшукати щось підходяще))
Мар'яна Доля, Дякую! Я знаю, у кого точно є містика) Чекатиму.
ну, дякую, Іро! Це ж тепер треба відшукати у себе містику. Наваяю бложег з усіма останніми флешмоба, де мене відмічали, буде буриме))) заради економії часу.
Уривок твій пам'ятаю))) Чудовий!
Лія Щеглова, Дякую, Ліє! Я вже не стала мішати грішне з праведним, колись, може, теж і до попередніх флешмобів дійду) А у тебе я знаю, що є, чим поділитися! Чекатиму та твій блог!
Сон, коли ти хочеш бігти, але ніби не можеш продертися крізь повітря, жахливий.
Цікавий уривок.
Ліна Алекс, Дякую, Ліно! От вирішила трохи розворушити містичну тему.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати