Чому саме букнет?

Приймаю естафету від  Антон Зоренко Дуже вдячна.

Умови участі, відповісти на два питання:

1. Як саме ви потрапили на Букнет?

2. Чому почали писати?

1. Спочатку я сиділа на Літнеті. Багато читала. Я й зараз багато читаю. Книги в гаджеті поступово витісняли книги паперові (чоловік не натішиться! така економія в хаті), але від п'янкого запаху свіжих сторінок, щойно з друку, відмовитися не можу. Потім з'явилася україномовна форма Букнет і я стрибнула з головою.

2. Пишу давно. Ще із школи. Якось мого вірша зачитували на лінійці (ото сорому набралась). Перше оповідання написала в п'ятнадцять, дала почитати найкращій подрузі та однокласниці. Сказала, що сподобалось. Ми досі дружимо, тільки тепер вона моя кума. Перший поціновувач моїх писульок. Завдяки їй, я вирішила викласти "По той бік Лісу". Букнет став чудовим застосунком, щоб з'ясувати чого варте моє слово.

Мої історії різнопланові, але про життя, бо тільки воно наповнює голову блукаючими думками.

Естатафету передаю Марко Войт Ольга СтарФіз Каріна Антоненко Наталія Ковган

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Наталія Ковган
10.07.2020, 18:06:45

Чудова естафета. Я б також прийняла участь)))

Показати 3 відповіді
Інна Камікадз
10.07.2020, 18:15:14

Наталія Ковган, так, а я вишлю вам запрошення.

avatar
Olena Mazur
10.07.2020, 17:48:59

Я теж часто книги читаю. Останнім часом через онлайн бібліотеки. За друкованими виданнями не ностальгую.

Інна Камікадз
10.07.2020, 18:13:21

Лена Муррр, а я не можу відмовити собі в задоволенні по гортати хрусткі сторінки.

Інші блоги
Нові розділи
Привіт, друзі! Рада повідомити, що опублікувала одразу два наступних розділи щоб компенсувати перерву. Впевнена, вони порадують вас, і навіть трішки повеселять) А також хотіла перепросити за те, що останнім часом оновлення
Тож Єгору до красивих чи до розумних?
— Єгоре, якщо не готовий у повну силу відпрацювати, залишайся в прикритті. — Я не буду слабкою ланкою, капітане! — Добре, але тримайся поруч зі мною, щоб я тебе бачив. — Прийнято. — Закінчили
Тож вірить чи ні?
— Що ти маєш намір робити з Рудою? — Не знаю… Але віддати її я не можу. — А відпустити? — тихо питає він, підходячи до мене. — В Султанаті? Щоб вона знову потрапила до рук стражі чи работорговців? — Вивези
Топ♥️ Запрошую)))
Мирного вечора, любі читачі! Хочу запросити вас до своїх романів, якщо ви їх ще не читаєте)))) «Батько моєї донечки» Анотація: — Де моя дочка?! — я підбігаю до нього, хапаючи за борти пальта. Мені байдуже
Привітики
Так, як я зараз працюю, в мене декілька робочих повних днів підряд, не було часу добре подумати над сюжетом і заходити на букнет. Але вже завтра це буде останній повній робочий день і з середи має все продовжитися ;) Я не
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше