Флешмоб «як я почала писати?/ Чому Букнет?»

 Сказала б я, що мені бережно Ніна Коваль передала в руки участь в тому флешмобі, але я сильно відпиралась, а вона мені все одно впхнула його. Ну і най буде вже. І все ж, щиро тобі дякую за це!)


Почалося все з того, що я в дитинстві любила писати, але не любила читати. То була кара Господня. А ще, почалося з маленьких наївних чотирирядкових віршиків. Потім писала якісь казочки і всяку-всячину, яку страшенно не любила нікому показувати. Пізніше ставлення до книг змінилося, і в голові весь час з’являлися якісь уривки, які хотілося написати.


З появою інтернету сталося страшне: я знайшла Беон. Не пам’ятаю як. Пішов фан-фікшен і з того Беону я чисто випадково потрапила на Книгу фанфіків (яка зараз скотилася кудись в каналізацію). Писала переважно російською, ясна річ. Писала завжди багато, набагато менше викладала і ніколи нічого не поводила до толку, ніколи не дописувала жодної розповіді. То були такі роботи, які, слава богам, ніхто вже ніколи не побачить, бо я все видалила і самій певне соромно було б перечитати.


Потім були гарні оцінки за твори у школі, любов багато та розгорнуто про щось писати, навіть третє місце в якомусь обласному літературному конкурсі, назви якого я вже не пам’ятаю, і оте «певне будеш журналістом». Та нє, який журналіст, я пішла вчитись на дизайнера і через те сталася величезна пауза в моїй писанині.


Але писати і читати тягнуло, тягнуло робили ілюстрації до власних історій і все зачіпалося одне за одне. Тоді якось я звантажити Вотпад, але з ним геть нічого у мене не склалося, знову пауза, а тоді знову у пошуках якогось мобільного додатку для читання книг я натрапила на Літнет (Букнет тепер вже). Так тут і залишилася, бо тут, нарешті, якось добре почуваюсь.


В активне життя Букнету мене Ніночка витягує весь час, тож я сама геть не маю ще знайомих тут (тихенько пишу собі), тому, сподіваюсь, ви, Тетяна Юр'єва, не будете проти, бо естафету цю я передаю вам!)

Дякую!:)

 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ворожеска
10.07.2020, 09:08:41

Оце Ваше "най буде".))) надихнули на мемчик.))) як руки дійдуть, то зроблю.
Цікаві факти. Про Беон взагалі не чула.) такі потішні думки щодо перших творів (маю чимось схоже - не викладу те старе, але для власної потіхи тримаю.))))
Нехай і далі на порталі Вам буде комфортно та творчо.) наснаги на це все

Tatia Koviz
10.07.2020, 11:31:47

Ворожеска, Оте 'най буде' і взяла з мемчика, закарпатського, бо звідти маю подругу)) нахапалася))) Беон то таке щось було (не знаю чи ще є) з онлайн-тестами, якимись блогами, чатами і всим таким, ох, темні часи були) А перші твори - то певно окремий жанр літератури)) Дуже дякую!))

avatar
Ніна Коваль
10.07.2020, 01:02:09

Повірити не можу! Ти не любила читати?!))) От тобі й на)))
Чудова розповідь вийшла і така в твоєму, особливому, стилі.
Пишаюся тобою дуже!

Tatia Koviz
10.07.2020, 01:05:29

Ніна Коваль, То моє кримінальне минуле: мене змушували, а я заливала книжку гіркими сльозами))) Дякую велике за підтримку!)) Обіймаю)

Інші блоги
Сенс чи розваги?
Вітаю! Як ви вважаєте, чи повинні автори писати лише веселі та розважальні твори в такий важкий для країни час? Чи все ж таки маємо торкатися більш серйозних тем? Чи ставити за мету лише розважання читачів, чи писати такі
Придумай ім'я для героїні! Призове завдання
ШАНОВНІ МОЇ ЧИТАЧІ! Новинка В ПОЛОНІ У БРАНКИ поступово пишеться. Ви, мабуть, помітили, що й досі немає у нашої героїні імені. Але я спеціально його не писала, бо хотіла, щоб його вибрали саме ви. Пам'ятаєте, яке ми круте
Піратство...
Ніколи такого не було, і ось знову. Знайшов свою книгу "Без втрат не вийти" на лівому ресурсі. На Букнеті вона безкоштовна. Ось тепер думаю, обурюватися тим, що хтось так робить, чи радіти, що книгу оцінили, раз
Різдвяна історія
Йосифа різдво? Любий друже! я розкажу тобі одну цікаву історію, точніше, про одну пригоду хорошого хоробро хлопчика, якого звали йосип, якось, одного разу, під свят вечір, йосип пішов до лісу, по ялинку, він дуже любив різдво,
Чи продовжувати писати?
Чи варто продовжувати свій шлях у писемності? Це питання, яке постійно повторюється в моїй свідомості. У світі, де щодня народжуються тисячі слів, чи знайду я своє місце серед них? Письмо для мене — не просто хобі, а глибока
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше