Чому саме Букнет, або Тернистий шлях

У мене тут запитали, чому саме Букнет... Насправді, Оксано, розсекречувати нічого :)

Вірші, які бодай трохи скидаються на вірші, я почала писати наприкінці одинадцятого класу, тобто близько двох років тому. Зазвичай вони писалися не на папері, а у "Примітках" телефону, і так продовжується досі. Вже на першому курсі університету, восени, я вирішила, що писати у шухляду — це надто нудно, отже, потрібна літературна платформа. Українська літературна платформа. Чесно кажучи, не сподівалася на вдале закінчення пошуків, але... Спочатку оселилася на "Wattpad", та виявилося, що він якийсь незатишний:) Перескочила на "Litota". І потім — сюди, на Букнет. Я була приємно вражена... Ні, я очманіла, зрозумівши, що класна українська літературна платформа таки існує і доловолі стрімко розвивається. А стільки фентезі! Тоді мені здавалося, що така популярна річ, як фентезі, з українською літературою несумісна. Задоволена, я зареєструвалася. Й, не зважаючи на те, що поезія на Букнеті не посідає найперше місце серед жанрів, я поступово отримувала і перегляди, і вподобайки, і навіть коментарі :)

До Букнету мешкала на російському Фікбуці, мала декілька профілів. Писала фанфіки ("рукаліцо") та вірші. Але їх було два-три й, зізнаюсь, російською мовою мені їх писати чомусь важко. Але то, мабуть, на щастя, бо інакше я не натрапила б на Букнет :) 

Оксано, красно дякую за запрошення! Тоню, ти наступна! Розкажи, чому саме Букнет :)