Продовження історії "Красуня і Чудовисько" Цитати

               Дорогі мої читачі,

   Дякую всім, хто разом зі мною вболіває за Ніка і Софію. Приємно, що читаєте і підтримуєте мене.

Поділюся з вами цитатами з  книги. Ось , що нас чекає :

  "Який же він... Читає мої думки, знав, що злякаюся. Все знає. Та, що ж це таке? Наскрізь мене бачить. Не чоловік, а рентген якийсь. Але мені полегшало. Хоч і не зовсім  спокійно. Він щось задумав,  щось особливе, інакше б не робив цього всього. Повезе мене кудись? Але ж... Він не ходить по ресторанах, вечірках. Нічого не розумію.

  Ввесь день я не бачила господаря. Навіть не обідав дома. Дивно. Та все - одно, ввечері я почала збиратися. Зробила зачіску, макіяж. Одягнулася. Покрутилась перед дзеркалом, сама себе не впізнаю. Хто ця витончена панянка в розкішній сукні і  золотистими локонами заколеними на один бік? Не витримала, зробила собі фото. Потім  Каті покажу.

  Все, готова. Хвилювання чим раз більше наростає. Стук в двері. Кажу: « можна». В мою кімнату зайшов якийсь незнайомець. Височезний, в гарній синій сорочці, костюмі, натертих до блиску класичних туфлях."

*********************************"

"- Кохана, яка ж ти красуня, яка ти спокуслива... Ходи до мене швидше... Я шаленію від твоєї вроди... — шептав, важко дихаючи, підняв за сідниці,  поклав мене на ліжко.— моя солодка, ти досконала,  насолода... Нарешті ти моя... — Почав осипати поцілунками, пестити гарячими долонями. Спочатку дуже ніжно. Я  танула, моє бажання розгорялося. Але досить швидко сталося те, чого я боялася."

********************

"- Я чув, що таке буває. Вони не пробачають. Рано, чи пізно Остап мусить заплатити, або... — я похнюпилась. Хоч він і козел, але... Все одно не бажаю йому жорстокої смерті.

- Тобі його шкода? Моя ж ти хороша... — погладив мене по нозі. — а  він не дуже то тебе пожалів.

- Знаю. Хоча... Я чула, як казав тим спільникам, щоб мене не чіпали. А то вони б... — Ніка аж пересіпнуло, коли зрозумів про що я.

- Софієчко... Я навіть  боюсь подумати про таке! Кохана, я б, певно, пішов за ґрати  замість тих покидьків. Бо їх задушив би своїми руками."

Щиро запрошую залишатися зі мною і надіюся, вам сподобається продовження.

                                                Ваша   Лана Іссан