Не подобається написане...

Привіт-привіт!!! 

У мене проблемка: ідея твору подобається, навіть дуже, концепція розвитку подій теж, але переситавши написане, мені не сподобалось. Чогось бракує, якось так кострубато вийшло... 

Це я про нову книгу... 

От думаю, можливо, змінити все від третьої особи, а не від першої.

Була у когось така дилема? І одразу змінювали чи все дописали, а тоді, на тверезу голову, вже оцінювали зроблене?

 

Дякую!!! 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Іван Дурський
07.07.2020, 12:22:37

Є таке правило: якщо не подобається вам — не спрдобається і читачу. Того робіть так, аби в першу чергуви залишились заловолені роботою.

Лія Ландра
07.07.2020, 12:30:56

Іван Дурський, Дякую. Правило треба запам'ятати :)

avatar
Ліна Алекс
06.07.2020, 13:49:32

Я б порадила одразу визначитись, від якої особи писати. Від першої - ви фокусуєтесь на одному персонажі і бачите все його очима, це дещо звужує можливості розповіді. Якщо від третьої - то з'являється простір для ширшого показу. Відштовхуйтесь від мети твору, тоді стане зрозуміліше.

Інші блоги
Можливо комусь саме зараз потрібно почути ці слова
Я всю тебе бачу, мила Ховаєш в сарказмі свої думки. Ти не уявляєш яка ж в тобі сила, Бо бачиш в собі… лише слабке. Ти просто поглянь мені, мила, в очі, В яких відбивається постать твоя. Й помітиш, крізь
Як я люблю коти,то шо я зроблю? люблю коти ...
Якщо хто любить завершені історії "Кет.Васльс крові" - завершено! А в заголовку вайб дорослого Любасика, який він і сам, мабуть не зрозумів би, бо малий, в порівнянні зі мною))) Та й мем прикольний!
Найкращі батьки!
— Богданчику, — Рая підійшла ззаду й обійняла його за плечі, — залиш мені хлопчика, — кокетливо. — І не підпускай до нас Кет, — суворо додала вона. — Любомире, ходімо за столик. Без рослинності на
⭐️ На межі...візуали. Оновлення⭐️
Оновлення вже чекає на Вас любі читачі. Вам цікаво що ж сталось далі?)) ⭐️ На межі ⭐️ Я дивилася в його темні, затуманені очі й відчувала його так близько, що ставало боляче дихати. — Який же ти ...Ярославе
Угода
Я відчула, як остання надія вислизає крізь пальці. — Допоможи йому так, щоб він не знав. І я... Я замовкла. У мене не було нічого, що могло б зацікавити Кайдена. Нічого настільки цінного, щоб обміняти на десять мільйонів. —
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше