Нещодавні фільм "Пропала грамота" поновив давні роздуми - хто ви пан Гоголь/Gogol/Кхохол?
Якось так воно усе в нього написано в грамоті, шо оркам, рідним бути не може - імперський комплекс. От тепер і питання -:він був диверсантом у ворожих рядах, чи лише людиною з колоніальним синдромом?
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти...усюди де Гоголь писав про Україну - теплота, приязнь, чистота, романтика та поезія.
І навпаки - там де Росія - сірість, брехня, безнадія та тотальна темрява. Апофеоз - "Сташна помста" - де у образі страшного, зрадника-чаклуна, який відібрав у побратима все - описана Росія. І який страшний кінець!!!
Джордж Лонглі (George Longly), То все ж геніальний диверсант.
Насправді, його твори красномовніші за будь-яку пропаганду, все інше - наші напрацювання.
Всі імперії - центричні, так було скрізь. Найкраще місце під сонцем знаходилась в столиці. З чимось я погоджуючись, але пан Шевченко( також досить неординарна і неоднозначна постать) вибрав інший шлях в той же період.
А питання, яке має нас цікавить по справжньому - чому ще й досі в україні, Яновського подають, як російського письменника українського походження?
Бо література - це так ж зброя як і будь яка інша, тільки характер ураження дещо незвичний))
IvasykAnatol, отож то і воно, що "подають"... це проблема якості герменевтики творчості та філософії історії - фахівців. Здебільшого, вони самі оперують такими призмами - імперської залежності, бо самі відчувають меншовартісність. Якщо не вміють "подавати", а тільки цькуванням займаються - то це не формат для серйозного дослідження-дискурсу. Унікальних інетелектуальних форматів для дослідження царини контекстуальних метаморфоз буттєвих історичних діячів та митців є дуже багато. Але однаково обирають цькування чомусь, не знаю чому. Вірніше, знаю, про що і натякнув вище...Немає гарних фахівців і поваги до своєї культури й самобутності. Мають бути не ізоляційні, а рецептивні засоби подання різноманітних явищ-феноменів, у тім числі особистісних в мистецькій царині.
Гоголь - це визначний феномен вітчизняної культури, світогляду і літератури. Також і релігії, бо він листувався із чернецтвом, глибоко віруюча особистість. Він є людиною свого часу. Не можна говорити про імперськість, якщо тоді це був узвичаєний стан речей. Просто він працював у своєму форматі популяризації на імперській світоглядній платформі українського світогляду. Ні в якому разі не слід звинувачувати його в чомусь, бо це - людина свого часу, своїх мір і величин. Якісь питання, що тепер набрали актуальності, для нього були чимось узвичаєним. Це вповні природно, особливо ж, якщо взяти до уваги його містичний склад натури. Очевидно, він не замислювався особливо над земністю й політикою усілякою. А відтак, ми і маємо "Вія", та і "грамоту"... Всюди просвічує потойбіччя в його творах, бо і сам він живе на межі двох вимірів - земного й небесно-тьмяного.
Анатолій Хільченко, Я відповів
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати