Свого часу Антуан де Сент-Екзюпері вустами Маленького принца виписав одвічну фразу "Ми відповідаємо за тих, кого приручили..."
Якщо перевести сенс фрази у літературну площину - чи несуть відповідальність автори книг за своє дітище? Я веду до того, що Гоголь палив "Мертві душі", Булгаков - "Майстер і Маргарита", хоча стверджував, що рукописи не горять, а на даній платформі я зустрілася з частим запитанням до адміністраторів, як видалити книгу. Чому? Що спонукає авторів до подібних дій? Навіщо? Перегоряє двигун внутрішнього згоряння, читачі не виправдовують запропонованих амбіцій, чи власне марнославство не витримує критики з боку? Можливо, не знайшовши підтримки та визнання таланту, автор вирішує, що звичайний читач недолугий та не заслуговує на іскру бездоганного слова від нього.
Визнаних геніїв, як Гоголь та Булгаков я навела для прикладу, бо гадаю, їх також, у свій час, з'їдали сумніви.
До чого ці метання з мого боку? Невже я також перегорю, мов лампочка Ілліча, тільки друзки полетять навсібіч?
А може причина банальна втома, бо більшість авторів тут працюють з власної безкорислової ініціативи, щоб надокучливі думки головою не блукали, а кожного вдома чекає рутинна робота, дім, діти, город та собака.
До речі, "Маленький принц" моя улюблена казка. А ваша?
Всім гарного дня, а я помідори підливати.
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУ всіх свої причини. Більшість ображається на "байдужість" читачів.
До речі, наведені приклади (Гоголь та Булгаков) є класичними, тобто цілком беззмістовними)) Тобто цілком стереотипними))
Гоголь взагалі кукухою поїхав, а Булгаковський Майстер навряд чи має право називатися булгаковським)) ібо є вдалою компіляцією чернеток)) Так і уявляю у 60-ті на тусовках оттєпєлі "Кому промокоди на Мастєра"? Вдова розпродає наслєдіє вєлікана!"
Хоча твір цілком пристойний вийшов, але невідомо, що САМЕ сказав би з цього приводу сам Булгаков))
Інна Каміказд, Я такий)) Нігіліст апріорі
Коли в людини є вільний час певний, природно чимось захоплюватися... Звісно, є шедеври у професіоналів, але і любителі іноді "вудять рибку"-своїх маленьких карасиків заради задоволення-творчої реалізації. Жодних великих амбіцій... іноді є бажання і себе й інших розважити чимось. Так і живемо. ))
Інна Каміказд, Спасибі Вам за підтримку.
Мене сумніви постійно атакують, і це відноситься не тільки до авторства) Я - новачок, пишу, для більшої впевненності в собі.. Є ів голові сюжети, а ось думок, як їх довести до логічного кінця - малувато.
Інна Каміказд, Саме так. Треба себе брати до купи, та не байдикувати)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати