Дорогенькі мої!
Я тут зрозуміла деяку річ. Творчість - це проекція свого світогляду на своє творіння. Хто читав "Поцілунки з присмаком світанку" зрозуміє мене. Знову в мене в “Завжди гаряче в Каліфорнії” у головного героя непорозуміння з батьками через обрану професію. Мабуть, це проекція з мого особистого життя. Думаю всі стикалися з такою проблемою. Коли батьки змушують вчитися на економіста-юриста, бо це престижно. В мене диплом банківського працівника. Я навіть працювала за фахом, але життєві обставини змусили піти з роботи. І знаєте, що? В мене самої не вистачало сміливості покинути роботу, яку я ненавиділа, але яка була стабільною.
Але все стабільне вмить може стати пилинкою в повітрі, таке в нас зараз життя.
І повертатися назад я не хочу. Зараз сиджу в декреті і є час подумати чим займатися далі. Ось знайшла себе в написанні книг, хотіла б спробувати попрацювати фітнес-тренером.
Маю надію, що я своїм дітям не вказуватиму, а тільки по силам допомагатиму знайти себе.
А як ви робили вибір свого життєвого шляху? Чи були помилки? Чи підтримували Вас рідні?
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВесь наш світогляд підсвідомо кодується в тексті. І його іноді можуть звідти вичитати інші. Я таке бачила :)
І відповідь на питання. У мене не було такої проблеми, бо я обирала свій життєвий шлях самостійно і мене підтримували. Були інші проблеми. Також складні.
Наталія Девятко (Natalia Devyatko), Дякую) Ох, це Ви влучно написали про подорож!!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати