"Скарби Примарних островів". Анонс 10 розділу

Сонце золотило хвилі, хоч і відливало багряним. Сьогодні майже ніхто не спав, не вірячи, що два кораблі так легко розминулися, бо команда не чула того, що Сокіл розповів Фенікс. У присутності "Астагора" оживали підсвідомі жахи і хотілося сховатися, щоб не знайшли ані вороги, ані друзі. Від страху не рятували ні розуміння, з чим вони зустрілися на морському просторі, ні чарівництво, яке живе у серці, зігріваючи його життям й у найважчі хвилини. Тому цей світанок усі зустрічали з радістю, як ніякий інший.

– Капітане, – покликала русалка Яроша, коли той вийшов з каюти.

Перегнувшись через фальшборт, капітан із посмішкою відзначив, що вона ожила: волосся стало пишним, і вже не болотистого кольору, а світло-зеленого, луска горить на вранішньому сонці, наче всипана дорогоцінним камінням.

– Я розумію, "Астагор" потопив пасажирський корабель. Але не второпаю, як ти до нього у полон потрапила? – зацікавлено запитав пірат.

Русалка розгубилася, було помітно, що вона ще дуже молода.

– Цікавість не лише піратів, а й русалок губить. Ми багато років не бачили давній проклятий корабель. Мені стало цікаво, чи справді він такий, як оповідають, і чи його зухвалий капітан із давнього народу... – вона трусонула волоссям, розбризкуючи іскристі краплі. – Мене, до речі, Уляна звати.

– Губить, кажеш, Уляно? Цікавість вона така... – Ярош знову заусміхався, намагаючись, щоб посмішка вийшла безтурботною, як і в дочки моря. – І чого ти хочеш від мене? Я вдячності не вимагаю, ти вільна від будь-яких можливих обіцянок. Гадаю, що від Моря ти про те вже знаєш.

Уляна відвела погляд, задивившись на золотавий виднокрай. У великих ясних очах відбивалася глибина, чи то вода ділилася з нею своїми кольорами?..

– Море розповіло мені, куди ти тримаєш курс, піратський капітане, і кого шукаєш, – личко русалки набуло серйозного виразу, певно, Море оповіло їй не лише про це. – Я знаю острів, біля якого кілька років тому розбився корабель. Частина команди вижила.

– Піратський? – слова Уляни прийшлися йому до серця.

– Так. Вказати напрям?

Повністю розділ буде розміщено у понеділок.

Читати книгу

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Margo
21.06.2020, 08:07:27

Цікаво. Це ж Марен на малюнку? А хто друга жінка?

Показати 2 відповіді
Margo
22.06.2020, 07:50:03

Наталія Девятко (Natalia Devyatko), Цікаво, що ж у них там сталося...

Інші блоги
✨ Оновлення вже тут!
Вийшла нова глава ❤️Серце Безсмертного❤️ Історія стає темнішою, почуття — глибшими, а кроки героїв ведуть туди, де істина ховається за тінями… Також вже доступна нова глава✨ ✨Таємниця Ангела✨ Бажаю
❤️❤️❤️ 250 ❤️❤️❤️
Букнет виявився дуже приємною і теплою спільнотою ❤️ ❤️ ❤️, Хочу подякувати усім моїм підписникам за підтримку, Для мене це важливо, мої перші 250 підписників, і сподіваюсь будуть ще і ще. Дякую, з
ВеликІ Знижки На МоЇ Книги
"ГРА З ДИЯВОЛОМ" - 25% ( трилогія про мафію, гарячих чоловіків та покер) "РУДА ПРОБЛЕМА МАЕСТРО" - 25% "РУДА ЗАЛЕЖНІСТЬ КНЯЗЯ" - 30% "ЧЕМПІОН" - 5% "ПРИНЦЕСА ДЛЯ БАНДИТА" - 30% "ЗАБОРОНЕНА СПОКУСА
Остання глава. + Візуал.
Тягар. Найманець Сьогодні я завершила останню главу. Вона вийшла невеликою — трохи більше ніж 8000 знаків. Але це саме те, що вийшло інакше просто не могло. Попереду залишився лише епілог. І досі не віриться, що це вже
І клялася, і божилася...
Дала собі слово, що відпочину після написання етнофентезі-детективу "ВІДУН" для конкурсу "Зачаровані серця", але скільки вовка не годуй... Отож, маю для вас анонс, мої любі читачі та колеги - вже написано 80к символів
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше