Поговоримо про жанри: що таке ретелінг?

У вас таке буває, що саме явище відоме, а як воно правильно та по-науковому називається — ви не знаєте?Зі мною таке іноді трапляється. І от коли чую якийсь новий для себе літературний термін, відразу ж починаю шукати про нього інформацію. Вважаю, що письменники мають бути не тільки “практиками”, а й трохи “теоретиками” літератури. 

От сьогодні, спілкуючись із іншою авторкою у Фейсбук, почула, що вона працює у жанрі ретелінгу, і,  посерфивши трохи літературні сайти, переконалася, що мені цей жанр добре знайомий, більше того, навіть маю такі твори у своєму “портфелі”. Просто не знала, як вони називаються.

Ретелінг — це переказ всім відомого сюжету, в його основі може бути народна творчість ( казки, міфи) або авторська, але  автор-“переказувач” має переосмислити відому історію, не перетворити її в банальне “повторення пройденого”, а внести щось своє. Перші ретелінги створювалися ще в часи античності — адже більшість грецьких та римських трагедій — це переказ всім відомих на той час міфів, багато переказаних сюжетів прийшли і в середньовічні лицарські романи, а особливо популярним ретелінг був у 19 столітті, в епоху романтизму. Саме в цей час було створено найвідоміші авторські казки, які базувалися на творчо опрацьованих фольклорних джерелах. Як сказала блогерка Ксенія Сокульська: “Для мене ретелінги — це законний спосіб читати казки в дорослому віці”. І тут я повністю з нею погоджуюся))

Цікаво та доступно розповіла про ретелінг та дала поради авторам, які хочуть спробувати себе в інтерпретації казкових та міфологічних сюжетів,  Оксана Пронько у статті на сайті “Світ фентезі”.

 — Ану зізнавайтеся, хто дивився стрічку «Чаклунка» чи серіал «Якось у казці»? А «Алісу» Тіма Бертона? Стару-добру «Зачаровану Еллу»? Це все ретелінги відомих нам з дитинства історій, які впізнаються в одну мить, — пише вона. — Перш за все, варто затямити, що ретелінг — це окрема, унікальна історія, створена вами з певною метою та ідеєю. Вона не має повторювати оригінал, лише запозичувати певні знаки й окремі моменти, що будуть вказувати на джерело. Адже погодьтеся, хіба буде цікаво читати людині твір, якщо вона знає все наперед?

Писати ретелінг слід за історією, яку ви любите, в якій ви бачите більше деталей, аніж там є. Якщо це казка, дослідіть її в різних інтерпретаціях, задумайтесь над мотивами персонажів. Наприклад, роман Кемерон Докі «Незадовго до опівночі» народився з думки авторки, куди ж подівся батько Попелюшки. Вона зрозуміла, що однієї миті він просто зник з оповідки — не помер, не поїхав кудись далеко, а відійшов на задній план, лишивши свою доньку на поталу лихій жінці. Таким чином письменниця побудувала свій сюжет на нелюбові батька до дитини, а мачуху навпаки — зробила порадницею Попелюшки.

Подумайте, яких персонажів ви хочете використати, якими якостями та цінностями бажаєте їх наділити. А можливо, ви певні, що казки брехали? Що Білосніжка була підступною пройдисвіткою, яка підлаштувала на себе замах, аби перекласти вину на добру ніжну мачуху і забрати в неї трон? Створюйте власні теорії, що могло статися, які стосунки мали б бути між героями.

Утім, казка не завжди грає «провідну» роль. У збірці оповідань «Останнє бажання» Анджея Сапковського головним героєм є відьмак Ґеральт, який стикається у своїх мандрах і з Ренфрі-Білосніжкою, і з Нівеленом-Чудовиськом та його Красунею — Вереєною.

Свіжості історії додадуть відмінні часові межі та сеттинг. Запустіть Козу-Дерезу у космос діставати невинних інопланетян, відправте Кирила Кожум’яку битися в Америку з ворожим дирижаблем-змієм. Маріса Меєр у своїй серії «Lunar Chronicles» помістила Попелюшку у футуристичний Китай ремонтувати андроїдів, а Рапунцель взагалі закинула на супутник шпигувати за ворогами Місячної імперії.

Фантазувати й відходити від оригіналу можна так далеко, як захочете. Але вплітайте знаки-мітки з джерела органічно, не забувайте, що все має грати на оповідання, кожна рушниця має вистрілити.

Фінал вашої історії може відрізнятися від оригінальної. Не всі принцеси побачать своїх принців, не всі дракони будуть подолані. Навіть Івасик-Телесик переконає Зміючку Оленку стати вегетаріанкою, замість того, щоб у піч сувати. Жодних обмежень для вашої фантазії!

 Примітка. Не зупиняйтесь на одних казках! Адже виділяють три групи ретелінгів:

1. Ретелінги казок (Попелюшка — «Lunar Chronicles» Маріси Меєр)
2. Ретелінги міфів (грецькі міфи — «Персі Джексон» Ріка Ріордана)
3. Ретелінги класики (Шекспірівські п’єси — «The Serpent of Venice» Крістофера Мура).

А ви любите читати ретелінги? Якщо так, то запрошую вас познайомитися із моїм циклом про ученицю мага Емері та її друзів. Це невеликі оповідання у жанрі, який я визначила для себе як гумористичне фентезі, але тепер ще й обов’язково додам мітку “ретелінг”.

Приємного читання! 

"Учениця мага"

"Учениця мага та Жаб'ячий король"

"Учениця мага в королівстві Гламурія"

"Учениця мага: подорож на край світу"