"Скарби Примарних островів". Анонс 8 розділу

– Полізли на щоглу?

– Що? – ошаліла від такого повороту Рита. – Куди?

– На щоглу, – Роксана не жартувала.

– Сама лізь, – у Рити знову змінився голос, тепер у ньому прокинулося потаємне бажання помсти, будь-кому і незрозуміло за що.

– А якщо я полізу, ти мені своє ім’я скажеш? – у Роксани нутрощі захололи від спокійної мови світловолосої.

– Скажу, – посміхнулася Рита.

Та наче не вона сама, а приховане почуття говорило її голосом: як же вона бажала, щоб набридливе дівчисько звалилося на палубу!

– Ти пообіцяла – я полізла.

Роксана миттю опинилася на вантах і, не дивлячись вниз, полізла. Навіть очі заплющила, покладаючись на тіло.

– Здуріла? Ти розіб’єшся!

Коли Роксана опинилася досить високо, почуття дурної помсти облишило Риту, поступившись місцем ляку перед тим, що накоїла. Дочка Віктора й Ольги глянула вниз, у голові запаморочилась, і дівчинка ледь не зірвалася. Корабель хитало.

– Я залізу, – крізь зуби проказала Роксана, пальці затерпнули, руки спітніли. – Я сказала, що залізу, то залізу.

Впевненості побільшало, коли Макс, який сидів у воронячому гнізді, допоміг їй.

– І що ти надумала? – зовсім не лаючись, запитав чоловік.

– Прапор повісити. У нашого корабля прапора нема, – віддихавшись, запевнила Роксана і зняла свою червону хустину.

Макс мовчки дивився, як вона прив’язує червону тканину, віддаючи її у владу вітру.

– А тепер злазь, і вниз не дивись, – без жартів порадив Макс. – Там на тебе вже розлючені батьки чекають.

Злазити було важче, хоча і не так страшно, корабель хитало менше, і наче відчувалася чиясь незрима підтримка. Внизу на дівчинку чекали не лише батьки, але і Ярош, якого привела Рита. Щойно Роксана опинилася на палубі, Ольга заліпила дочці ляпас.

– І це тільки початок, – попередив Віктор.

Їх обох трусило від пережитого.

– А якби ти впала? – Ольга замахнулася ще раз: Роксана, що відчувала свою провину, навіть не відвернулася.

Та Ярош перехопив руку Ольги.

– З ким не буває. Вона достатньо покарана.

Восьмий розділ буде у понеділок.

Читати книгу

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
sanrin sven
14.06.2020, 14:22:19

У них червоні прапори у всіх? Якось ми більше звикли до чорних з кістками.

Показати 13 відповідей
sanrin sven
26.06.2020, 12:28:19

Виталий Кривонос, Чекатиму на Ваш дебют на "Букнеті"!

avatar
Margo
13.06.2020, 15:31:48

Це навмисно було, так? Поки ми тут думаємо, з ким Ричард першим засперечається - з Юраном чи з давніми, тут такий малюнок?! Явно бійка з іншими дійовими особами. І чекай до понеділка...

Margo, Не навмисне, чесно. До понеділка вже зовсім трохи часу, а в неділю треба відпочивати, а не готуватися до бунту на кораблі ;)

Ричард теж на цьому малюнку є, хоч і не в головній ролі.

Інші блоги
100 бібліотек.. Тетаавва. Серце дракона
Доброго чи не доброго ранку! Не те, що я люблю вихвалятись, але кожна маленька перемога підносить і мотивує мене! Дякую Вам мої читачі та мої друзі-автори! Вам цікаво, Ви підтримуєте, Ви читаєте! Маленький експеримент
1000+ переглядів.. Знайдені
Привітулі! Сьогодні звернув увагу на перегляди книги «Знайдені» Вітаю себе та Мілану з переходом на 1000+ переглядів. Рухаємось далі!!! Пару слів про книгу «Знайдені» хотів би написати.. Якщо ліс
Таємниця Чорнобильської Аес
Вітаю, друзі! В новій главі "Променів надії" наші герої дізнаються, що ще чимало людей застрягли у Темряві. Також вони отримали перші натяки на те, що Чорнобильська АЕС була (і є) не зовсім електростанцією, ба навіть
Ми дочекалися!!! ❤️
Привіт, друзі! Поки триває тривога, новий розділ "Вогонь у тобі" опублікований! Ви чекали? Чекали? Цей день настав! Вітайте щасливих Дашу і Дениса! ❤️ П.С. Пізніше сьогодні виставлю в інстаграмі рілс ;)
Прощання на пероні.
Все, поїхав наш Гнат на фронт.(((
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше