Дорогі читачі!

Я нарешті закінчила чуттєвий та емоційний роман-драму «Кохання (не) досить». Так, в ньому не вистачає необхідної кількості знаків, аби його прийняли до фіналу конкурсу «Кохання та місто» й спочатку, зізнаюся, я мала намір розширити його до потрібного мінімального розміру шляхом редагування. Але у процесі цього я зрозуміла, що можу зіпсувати чудову історію непотрібною зайвою «водою», тож вирішила залишити все, як воно є, залишивши лише незначні редагування. Врешті, це лише перший конкурс, але сподіваюсь, що не останній в моєму житті. І вважаю, що найголовніше все ж, аби книга знайшла своїх читачів й подарувала яскраві емоції та їжу для роздумів.

Хочу подякувати платформі Букнет за можливість викладати книги саме у процесі. Тому, що кожен початківець, який пише «у стіл» рано чи пізно починає сумніватися чи це буде комусь цікаво чи це достатньо добре написано і т.п. Але коли одразу отримуєш позитивну читацьку віддачу, навіть якщо читачів не так багато, то просто змушений довести справу до кінця. Тому щиро дякую усім читачам, які активно читали та ще читатимуть цю книгу в майбутньому, адже саме завдяки читацькій підтримці, ця історія була таки дописана.

Тому запрошую усіх бажаючих, хто ще не знайомий із романом «Кохання (не) досить», прочитати історію про реальні пошуки щастя в сучасному українському місті, про складні почуття з присмаком ревнощів на межі божевілля, про легковажність у коханні та її наслідки, про перфекціонізм у стосунках, який часто заважає просто кохати, й про те, що після будь-якої навіть найдовшої й найтемнішої ночі, завжди приходить світлий день.

"Кохання (не) досить"