У чому секрет книг, від яких неможливо відірватися

Мабуть, немає такої людини, з ким би цього не траплялося. Коли береш до рук книгу, думаєш - ну, прочитаю кілька сторінок, а тоді займатимуся справами. І раптом отямлюєшся з думкою, що геть втратив почуття часу, сидиш і читаєш, а всі справи від тебе стали дуже далекі)) І після того, як перегорнув останню сторінку, книга не полишає у спокої, ти подумки повертаєшся до прочитаного, обмірковуєш деякі епізоди, у чомусь навіть сперечаєшся з автором...

Колись навіть читала суперечку на одному літературному форумі про те, чим зумовлений такий феномен, і деякі учасники дискусії цілком серйозно доводили, що письменникам відомі секретні психологічні прийоми, щось на кшталт НЛП-програмування, щою затягувати читачів у свої "сіті")) Хоча це, звичайно, більше схоже на теорію всесвітньої змови і  не підтверджується на практиці, бо від однієї й тієї ж книги хтось може бути у захваті, а хтось залишитися байдужим.

Моя думка така, що скоріше за все, тут спрацьовує спільний спосіб мислення у автора і читача, любов до одних і тих же тем, художніх прийомів. А іноді взагалі немає жодної логіки - це, як із коханням, важко пояснити, чому воно виникає. Отак просто ти вчора жив собі спокійно, а сьогодні бац! - і закохався. Те ж із книгами. І на відміну від кохання до людини, сильне почуття до різних книг може повторюватися стільки завгодно разів, що не може не тішити)) 

От задумалася над тим, книги яких авторів викликали в мене подібні емоції. Виявилося, їх дуже багато! Це і Михайло Булгаков, і Еріх Марія Ремарк, і Рей Бредбері, і Марк Твен, і Віктор Гюго,  і Стівен Кінг, і Борис Акунін, і Марина та Сергій Дяченки, і Макс Кідрук, і Володимир Лис, і Еміль Золя,  і Мері Стюарт,  і Патрік Дрейфус,  і Макс Далін, і Анджей Сапковський, і Дафна Дюморьє, і Гі де Мопассан, і О.Генрі... Між багатьма з них немає зовсім нічого спільного, і все одно, оця магія, коли книга так затягує тебе, що ти вже не бачиш і не чуєш нічого навколо себе - це трохи нагадує той стан, коли сам пишеш, свого роду ейфорія. І хочеться стати трохи кращим, якось змінити своє життя...

Мабуть у цьому і є сенс літератури - як для тих, хто читає, так і для авторів. А від яких книг не могли відірватися ви? 

8 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Устина Цаль
27.05.2020, 22:14:24

Мабуть книга затягує, коли автору вдається створити настільки реалістичний світ, що читач починає по-справжньому відчувати себе частиною цього світу)
Мені траплялося чимало книг, які затягували, але зазвичай це твори різних авторів. Єдині, кожна книга кого справляє на мене таке враження - Дяченки) Найсмішніше у тому, що фентезі - не мій жанр, багато авторів перепробувала, але не йде, і вони єдині у цьому жанрі, кого можу читати, та ще й так, що не відірватися))
А серед інших авторів, чиї деякі книги так само затягували, - Герман Кох, Ірвін Велш, Харукі Муракамі, Джефрі Євгенідіс, Бернар Кіріні, Е.Е. Шмітт, рекомендую))

Мар'яна Доля
27.05.2020, 22:28:38

Устина Цаль, О, дякую, обов'язково почитаю!

avatar
Таміла Калас
27.05.2020, 21:41:10

Біблія.

avatar
Міла Федорук
27.05.2020, 15:09:45

Розділяю з вами любов до Бредбері та Булгакова ;)) Люко Дашвар "тримає", а нещодавно захопив "Далекий простір" Мельника. Так захопив, що думаю потрібно перечитати ще раз ;)) Ніколи не відштовхуюсь від анотації чи рецензії. Мої думки завжди в емоціях... Тому, якщо книга їх дає - читаю, якщо ні... Якою б важливою, обов'язковою чи популярною книга не була б, мені байдуже.

Показати 2 відповіді
Марко Войт
27.05.2020, 17:30:45

Мар'яна Доля, Бути на одній хвилі, як на мене, то відчувати певну спорідненість душ. І тоді ні сюжет, ні жанр не так важливі)))

avatar
Марко Войт
27.05.2020, 16:07:14

Читав і читаю дуже багато, але за всі роки тільки одна книжка не відпускала мене ні спати, ні їсти, ні робити уроки (я тоді ще в школі вчився) - це "Хрещений батько" Маріо П’юзо. А от сходити до холодильника і зробити бутерброд дозволяють і Ремарк, і Кінг, і Форсайт, і Френсіс. Інші книжки можу спокійно відкладати навіть на найцікавішому місці.

Показати 2 відповіді
Марко Войт
27.05.2020, 17:29:29

Мар'яна Доля, Говорю собі, що є)))

avatar
Світлана Кедик
27.05.2020, 16:31:56

Емоція.
Мистецтво – суспільна свідомість як вид, що відображає дійсність почуття. Розуміючи це кожен автор відчуває себе не просто автором, а творцем. А будь яке його творіння незакінчений шедевр, бо його має закінчувати знову й знову той чи інший читач. Ось вам і єдність чи спільність думки та її розуміння.
Мрія автора живе у читачеві і збувається кожного разу, коли пишеш картину: чи то олівцем , чи фарбою, чи глиною, чи словом…. Але завжди у процесі творіння присутня емоція. :) Книга як своєрідний емоційний подразник - якщо чіпляє, то назавжди. І незавжди це загальновподобані книги.

Мар'яна Доля
27.05.2020, 17:04:04

Дуже цікава думка! І справді, коли книга не дуже зачепила, то закриваєш її - і відразу перемикаєшся на щось інше. А коли художній твір "твій", то потім ходиш і увесь час думаєш, що було далі, знову й знову прокручуєш у голові ті моменти, що найбільше зачепили... Неначе й справді стаєш у чомусь причетний до творчого процесу автора...

avatar
Марина Гайдар
27.05.2020, 16:26:43

Так, зустрічаютья книги, які наче не мозком, а серцем читаєш. Для мене це книги Ремарка - я наче поринаю в атмосферу того часу, хоч епоха, про яку він писав, була жорстока, але книги його так написані, що відірватися не можеш. Так було і з "Джейн Ейр" та "Віднесеними вітром". А ще не втомлююсь рекомендувати "Ритуал" Марини та Сергія Дяченко - одна з книг, яку я читала три рази. Дуже вже люблю переосмислення архетипу "чудовиська", яке виявляється не тим, чим здається на перший погляд.

Мар'яна Доля
27.05.2020, 16:28:43

О, це й мої улюблені книги))

avatar
Максим Власвіт
27.05.2020, 14:40:09

У мене все те саме з Гаррі Поттером, до якого я нарешті дістався. Просто бомба!

Мар'яна Доля
27.05.2020, 14:42:51

Максим Власвіт, О, Гаррі Поттера забула)) Аналогічно, я поки читала, то випадала на якийсь час із реальності))

Інші блоги
Знижки і трішечки подарунків)*
День народження у мене, а подарунки для вас!)) Щиро запрошую придбати дві мої завершені історії "Грози в пустелі" та "Халепа з бонусом" майже даром)) Зі знижкою 30%!)) Дешевше буде хіба через
Здається, пора запускати свою секту
Зараз підміняю знайому у книжковому магазині, поки та у відпустці. Сиджу собі, роблю для вас обкладинки. Зайшла жінка та одразу пішла дивитися книги у наявності. Дивиться, довго дивиться. Одну книгу, другу, третю. Я роблю
Ну все, почалося...
Ну все, почалося. Декілька днів назад я вже дістала плед, щоб спати під ним, по вечорах почала обирати гарячий малиновий чай чи лате з кленовим сиропом, а вчора сиділа декілька хвилин просто під душем та грілась. Вже не
3!
Привіт) Маю для вас книги по гарних знижках. Приборкай мене - Я беру напрокат тебе і твою дитину, - нахабно заявив бос, а в мене відвисла щелепа - Що, перепрошую? - Сказала заїкаючись. - Мені потрібна сім'я напрокат, ти
Не проґавте!
Знижки на цікаві історії вже сьогодні) Колишні. Ти все ще моя - Ти завжди будеш тільки моєю, - він підходить впритул. Чоловік з минулого, той про кого я мрію забути. - Ти більше не можеш цього вимагати, пусти! - Намагаюся
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше