Цікаво

Мислити "Ширше"
Викладач університету звернувся за допомогою до мера Ернеста  Резерфорда, ядерного фізика, президента Королівської Академії та лауреата Нобелівської премії з хімії. Він збирався поставити найнижчу оцінку зі фізики одному з своїх студентів, але той стверджував, що заслуговує найвищого бала. Обидва - викладач і студент - погодилися покластися на думку третьої особи, незацікавлено арбітра, яким і став Резерворд. Екзаменаційне питання  звучало так: "Поясніть, яким чином можна виміряти висоту будівлі за допомогою барометра". Відповідь студента була такою: "Потрібно піднятися з барометром на дах будівлі, спустити його вниз на довгій мотузці, а потім підняти і виміряти довжину мотузки, яка і покаже точну висоту будівлі".
З одного боку, відповідь була повною і правильною, але з іншого - вона мала мало спільного з застосуванням знань у галузі фізики.
Резерфорд запропонував студенту спробувати ще  раз. Давши йому шість хвилин на підготовку, він попередив, що   відповідь має демонструвати знання фізичних законів. За п'ять хвилин студент так і не написав нічого в екзаменаційному листі. Резерфорд запитав, чому він нічого не пише, і той заявив, що у нього є кілька рішень задачі, і він просто вибирає краще.
Зацікавившись Резерфорд попросив молодого чоловіка відповісти, не чекаючи закінчення відведеного часу.
Нова відповідь на запитання була такою: "Підніміться з барометром на дах і киньте його вниз, заміряючи час падіння. Потім, використовуючи формулу, обчисліть висоту будівлі".
Тут Резерфорд запитав свого колегу викладача, чи задоволений він цією відповіддю. Той, нарешті, здався, визнавши відповідь задовільною. Однак студент згадував, що знає декілька відповідей, і його попросили озвучити їх.
-Існує декілька способів виміряти висоту будівлі за допомогою барометра,-почав студент. -Наприклад, можна вийти на вулицю в сонячній день і виміряти висоту барометра і його тіні, а також виміряти довжину тіні будівлі. Потім, вирішивши нескладну пропорцію, визначити висоту самої будівлі.
-Не погано,- сказав Резерфорд. -Є й інші способи?
-Так. Є дуже простий спосіб, який, впевнений, вам сподобається. Ви берете барометр у руку і піднімаєтеся сходами, прикладаючи його до стіни, роблячи позначки. Порахувавши кількість цих позначок і помноживши їх на розмір барометра, ви отримаєте висоту будівлі. Цілком очевидний метод. 
-Якщо ви хочете більш складний спосіб, - продовжував він, - то прив'яжіть до барометра мотузку і, розгойдуючи його, як маятник, визначте силу гравітації біля основи будівлі і на його даху. З різниці між цими величинами, в принципі, можна обчислити висоту будівлі. У цьому ж випадку, прив'язавши до барометра мотузку, ви можете піднятися з маятником на дах і, розгойдуючи його, обчислити висоту будівлі по періоду прецесії.
-І нарешті, - закінчив він, - серед безлічі інших способів вирішення цієї проблеми кращим, мабуть, є такий:
візьміть барометр з собою знайдіть управителя і скажіть йому: " Пане управителю, у мене є чудовий барометр. Він ваш, якщо ви скажете висоту цієї будівлі".
Тут Резерфорд запитав студента, невже він справді не знає загальноприйнятого вирішення цієї задачі. Той зізнався, що знає, але вже ситий по горло школою і колиджом, де вчителі нав'язують учням свій спосіб мислення.
Студентом був Нільс Бор (1885-1962), датський фізик, лауреат Нобелівської премії 1922 року.