Вітаю! Дякую за можливість приєднатися до флешмобу "Перший поцілунок", який організувала Solomia Star, а мене запросила Надія Голубицька.

Передаю далі - Анна Пахомова і Кетрін Вайт. Приєднуйтесь)

У героїв книги "Вулкан для Венери" якраз сьогодні трапився перший поцілунок, тож його і пропоную:

 Тиміш так само не зводив з неї погляду і за звичкою облизував губи.

І Віра зробила те, що стало точкою неповернення. Підійшла до Тиміша впритул, закинула долоню на його потилицю і притягнула до себе.

Його губи зчепилися з її губами з такою наснагою, ніби то був не поцілунок, а двобій. Вона поклала іншу руку йому на груди і штовхнула до стіни. Спиною Тиміш відчув раму картини, а грудною кліткою – Вірині груди. Вона притислася до нього, опустила руку на його шию і цілувала так, ніби намагалася вимістити у той поцілунок всю злість. На якусь долю секунди обоє забули, що не самі. Проте Тиміш розплющив очі і глянув на батька, який кривився від не надто пристойного видовища і похитувався від випивки.

Тиміш поклав руки на талію Віри і різко помінявся з нею місцями. Вже сам притискав її до стіни і підняв її руки над головою, міцно притиснувши і роблячи видовище для батька ще непристойнішим.

Віра почала задихатися, коли зрозуміла, що їй подобається, що майже забула про свого законного чоловіка, який досі стояв у дверях. Губи Тиміша чомусь гірчили, але смакували їй. Припиняти не хотілося.

З дверей почулося вовтузіння, Віра розплющила очі й побачила, що Марченко пішов геть. Можна було закінчити цю комедію і відпихнути Тиміша від себе, але зараз у його обіймах вона почувалася надто слабкою для цього.

Тиміш теж побачив, що вони залишилися удвох. Він повільно відпустив її руки, але не одразу повернув волю губам. Поцілунок мав довгий гальмівний шлях, перервався не одразу, а останні дотики й подихи губи-в-губи були трепетними і майже ніжними.

Він відхилився і прошепотів:

- Ти ще й навіжена до всього.