"Супергеройський вісник: випуск 3"

Всім привіт! Продовжуємо знайомити вас із авторами, твори яких увійдуть до збірки "Час героїв", що вийде на Букнет першого червня. Наші персонажі дуже різні, проте їх об'єднує одне - невтомне бажання боротися зі злом та робити світ кращим.

Наступний учасник "супергеройського " челенджу - Максим Власвіт

Максим так розповідає про себе: " Окрім читання та написання книг я малюю, знаю декілька акордів на гітарі, полюбляю грати у комп'ютерні ігри.  Пишу про те, що сам не надто розумію, але бажаю осягнути." У творчому доробку цього автора - фентезі, містика та жахи, детективи і трилери, молодіжна проза, дитяча література.

Максим запропонував до участі в збірці "Час героїв" оповідання під назвою "Байк-клуб "Аркан"

Анотація:

Байк-клуб «Аркан» складається всього лиш із шести байкерів: Ватра, Вівчар, Смерека, Громовиця, Горянин і їхній ватажок Чугайстер.

Клуб займався «зачисткою» усіляких бандитів на Прикарпатті. Якось про клуб дізналась мольфарка Агнія і відрядила байкерів на незвичайне завдання. Вона попередила їх, що вони матимуть справу із нечистою силою. Однак, ані байкери, ані мольфарка не здогадувались, що силу цю вивергнуло із самого пекла. І щоб справитись з нею, мольфарка озброїла ватажка чарівним топірцем, який наділив його і його банду надсилою, а їхня зброя здобула здатність вражати демонів, що вийшли із пекла.

У крисанях та шкіряних черевиках, з широкими чересами і брутальними татуюваннями, із вишивкою та черепами, із дробовиками та бартками, під фолк-рок та сурм трембіти ‒ байк-клуб «Аркан» тепер відправляється очищати Прикарпаття від нечисті.

Уривок із оповідання:

Наближаючись до трьох дерев’яних будівель, огороджених високою металевою сіткою, фолк-рок умить запнувся, а трембіта зайняла своє місце збоку коляски. Тепер чувся лише низький гуркіт мотоциклів.

Чугайстер дістав свій топірець і метнув його у дерев’яну браму, збивши ним навісний замок. Топірець застромився у брамі. Байкер, проїжджаючи повз прочинену браму, з легкістю дістав його з дерева і почепив назад на черес.
              
Заїхавши на подвір’я, байкери почали діставати з багажних сумок двоствольні обрізи, рушниці та револьвери. У Ватри, Вівчаря та Горянина були такі ж череси із топірцями збоку. Смерека, окрім револьверів, озброїлася ще нунчаками, а Громовиця ‒ мачете.  На руках байкери мали рукавиці без пальців із прилаштованими кастетами на кісточках пальців.
              
Байкер на прізвисько Чугайстер прибрав з очей окуляри і почепив їх вище на крисаню.
              
‒ Громовиця лишиться біля байків, ‒ кивнув він до байкерши, яка сурмила у трембіту. ‒ Чатуватимеш. А коли розпочнеться «гулянка», врубаєш рок. Всім іншим відомо, що робити. Я заходжу першим. За мною Ватра і Горянин, потім Смерека, а Вівчар останній і стає біля дверей. Готові?
              
‒ Готові, Чугайстре! ‒ хором відказала ватага.
              
Чугайстер розвернувся і направився до двоповерхової дерев’яної будівлі з терасою. Будівля стояла попід крутим пагорбом, що обріс високими соснами. Байкер відчинив двері, але одразу до середини не увійшов. Почекавши декілька секунд на терасі, він обережно зазирнув досередини ‒ там панував напівморок.
              
‒ Як ся маєте, біси! ‒ неголосно гаркнув Чугайстер і увійшов…

Цікаво. що буде далі? Дочекайтеся першого дня літа - і про все дізнаєтеся... А поки що підписуйтеся на сторінку Максима Власвіта, в нього там є багато цікавого!

Вже завтра у нашому "Віснику" - новий герой дня, не пропустіть!

Відстежуйте наших авторів та читайте їхні книги, вони дуже радіють кожному новому читачеві!