Напишу історію,
що стане
шедевром,
а може і ні…(с)
І так, ви читач, який хоче стати автором?
Просто людина, що хоче свою історію?
Ну, або вам просто цікаво і все?
Вам сюди.
Тут я не буду розповідати як правильно, бо сама не знаю цього. У кожного свій шлях до однієї тієї самої мети. Не буду вас вчити, бо я не Кінг чи Мартін (оберіть свій варіант). У мене є власний погляд на все. Я не автор, за якого змагаються видавництва, ех як шкода))) Ну мені шкода.Може комусь добре. Я просто хочу поділитись досвідом ,і вам вирішувати чи він вам корисний чи ні.
Просто буду починати ділитися своїм шляхом, історією, а з неї ви можете взяти щось корисне, або зрозуміти як не потрібно робитиJ
- Почати писати книгу важко, навіть коли ти маєш у голові сюжет
- Написати перше речення, початок історії важко (так було для мене)
- через відсутність досвіду у сфері писання просто страшно
- «головне, що є бажання» - цього мало. Має бути наполегливість.
Я довго була читачем. Років так з п’яти) А потім, кілька років тому зрозуміла, що хочу написати свою історію. Чому? Тому що не могла знайти, що почитати такого, от прямо такого, від якого дух перехоплює.
Ну і сіла я, і така, як вигадала історію. І всеJ На цьому запал пройшов))) Було страшно, я не розуміла, як почати писати. Все здавалося не тим. Відкрила ноут – закрила ноут.
Думки «А нащо воно мені? Піду почитаю краще. Є купа письменників у тисячу разів кращих за мене».
Насправді так і є. У вас може вийти, а може не вийти. Але не спробувавши не дізнаєшся.
Так ось, до назви блогу:
Головне почніть!
Байдуже з чого
- Опис природи ( нехай банально, це не важливо, ви ж тільки робите перший крок)
« Сонце сідало за горизонт й освітлювало луки своїм сяйвом. Я спостерігала за диском, що повільно ховався, тікав, поступляючись місцем ночі й думала….»
- Опис дії (кажуть, якщо починати книгу, то потужно, я з цим в принципі згідна, але з першого слова то важко)
«Пульс пришвидшувався. В голові утворилася каша. Але я бігла вперед. Потрібно терміново встигнути….»
- Опис минулого
« Наше щастя/горе було….»
« Ті дні минули давно, та в голові, у думках вони все ще живі. І саме вони привели мене до…»
Це не аксіома успіху. Ви можете почати історію, як вам подобається, а написане вище лише приклади, котрі мають підштовхнути вас до дії.
Діліться у коментарі, як почали писати? Або чому не почали? Та й взагалі, цікаво знати, чи всім було важко почати свою першу історію?)))
11 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиАктуальна тема)
Почати було дуже легко: просто беру і щось пишу.) А ось дописати щось і довести його до розуму - то справа куди більш складна і доволі тривала...: саме тому в мене і немає поки що жодного викладеного тут твору)
Але вірю в те, що головне не здаватись і продовжувати займатись улюбленою справою, працювати над своїми текстами, сюжетом і грамотністю, - тоді обов"язково все вийде і вдасться знайти свою читацьку аудиторію)
Перша недописана історія була створена мною ще в початковій школі: і спалити шкода, і не хотілося, аби хтось те прочитав))) Проте навіть якщо з першого разу не виходить, то коли хоча б щось пишу, це допомагає потренуватись і в майбутньому робити це краще)
На кожний товар є покупець, дуже люблю цей вислів, адже так є насправді)) Звісно пишіть, кожна наступна книга стає кращою, бо ти вчишся, набираєшся досвіду)) Добре, що ви можете і вмієте починати історії, а із завершенням, то дивлячись до чого ведете героїв)))) Навчитеся))
Напевно жоден письменник не хоче показувати перші кроки створені на сторінках зошитів))))
Майже кожний читач мріє почати писати. Корисні поради! Це дуже актуально, для тих, хто хоче почати писати!
Дякую за чудовий блог!
Так, спробувати точно хочеться)) Я хотіла)))
Дякую, що долучилися)
Поради просто супер) Раніше також пробувала писати. Але завжди боялась. Навіть був вже закінчений твір. Наважилась показати подрузі. Їй сподобалось, здається. Але мені тоді здалось що дівчина просто не хоче мене образити. Знищила все куди подалі. Досі в голові купа ідей, а витягнути хоч одну страшно. Завжди думаю " Краще почитаю щось вже написане до мене"
От і я так само думала))) Але гадаю має ще прийти час, коли ти все ж наважуєшся почати, робиш той крок))) У кожного цей час різний, а у когось може не прийти)
Дуже корисна стаття та доступно все пояснюєш.Я зовсім недавно зареєструвалась на цей сайт , маю питання ,що до блогу,яким чином і де розпочати писати свій блог .Ніяк не можу зрозуміи куди нажати, куди зайти......
Помаранчева леді, Так)
Першу книгу почала із дзвінка подруги))) Доволі стандартно. Він відкинув її у минуле, а потім у майбутнє. Перша історія далась найлегше. Далі все важче не повторюватись. Навіть однакові вислови зустрічала у своїх книгах. Думала о Боже) А наче б то все з нуля писалось. Лінивий мозок підкидає заготовки, аби не напрягатись. Переконуючи, що це щойно прийшло в голову)
Стефанія Лін, Це точно)
Влучні поради для тих, хто тільки хоче і збирається писати, але ніяк не збереться)) Буває і страшно, і соромно, і думки типу: "А раптом у мене вийде якась маячня?" Але не спробувавши, не дізнаєшся, - це точно. Свою першу історію, яка так і залишилася на сторінках зошита в лінію, я почала з переліку дійових осіб та придумування назв їхніх маєтків. Будете сміятися, але це була спроба написати щось на кшталт "Віднесених вітром" років так у десять. Далі вже ідеї сипалися, як з рогу достатку. Початків була купа, а завершених - одиниці. З цим у мене завжди була більша проблема, ніж з тим, як почати. Сіла - і пиши))
Ліна Алекс, Сподіваюсь. Або можна створити свою формулу, зрозумівши, що мої поради не підходять)
Давно замислююсь про написання своєї книги, в голові багато ідей. Але тільки читаю книги, а до своєї так і не доходять руки, якийсь страх бере, напевно бо не знаю як почати(
Дякую за поради!) А й справді, може вийде)
Завжди говорила і буду повторювати, що талант не купиш, з ним народжуються. А написання книги -це дар. Дуже люблю читати романи про життя і всякі спокуси, кохання людей гартує і збагачує. Бажаю Вам творити і тішити своїми творами таких, як я, що не вміють самі писати. Успіху і здоров'я.
Галина Тропак, Дякую, Галинко, за побажання, дуже приємно)
Насправді будь-який дар потрібно розвивати, це праця, наполегливість, і бажання зробити перший крок до цілі)
Хоча, зі співами у мене так не виходить)
Зазвичай як тільки народжується в голові якась ідея- я її фіксую десь (або в нотатках на телефоні, або в щоденнику ідей, або роблю замальовку образів на чистому аркуші, які потім зразу нагадають що і до чого мені придумалось) ;) А далі- я ще вивчаю, що мені ліпше :D Інколи сідаю за комп'ютер, відкриваю Ворд і починаю строчити, але як тільки з'являється трьохсот якесь там слово- швидкість спадає і я ніби грузну в болоті якомусь х) Бо гублюсь серед того, як багато всього можна розкрити наступним) Тоді я почала виписувати крок за кроком сюжет на аркушах, по ходу фіксуючи там і всі інші ідеї, які з'являються в процесі. Наразі навчилась таким чином "скетчити" хребет історії і якісь окремі елементи, однак формулу створення з цього повноцінної істоти з власним незалежним інтелектом- ще виводжу) Як не як, а написання цілісної великої історії- це далеко не те саме, що написати пост на 500-1000 слів на якусь цікаву тему :D Ну але на все свій час ;) Дякую за блог!)
Діана Вільнер, Дякую))
Почати було не важко, а от завершити ото ще та задача))
А ті перші початки від руки в період відсутності інтернету,як добре що вони десь так і лежать в товстих зошитах))
Анна Пахомова, Я розповіла про саме перший початок першої книги))) До завершення ще дійду)) Бо то так само важко, як почати)
О, це точно, перші початки початків краще перечитувати і радіти, що їх ніхто не бачив)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати