Додано
25.04.20 00:00:27
Пам'ятаєш? Фінал! Драма!
Привітик мої хороші!
Це сталося! Завтра фінал книги
Пам'ятаєш?
Не буду приховувати від вас важкість її написання. Все-таки жанр драма диктує свої правила, тим паче, як чомусь завжди гостро відчуваю всіх своїх героїв, пропускаю крізь себе, тож і ця історія не стала виключенням. Міка і Кай пройшлись моїм серцем потягом і залишили такі ж рани, якими ранила їх я. Переживати їх емоції, їх біль ,кохання, страждання...
Іноді я забувала головну тезу книги:
Кохання долає всі перепони
Доводилось собі нагадувати, що не може бути поганий кінець. Не може, тому що герої пройшли надто багато. А пережили ще більше.
Дякую усім читачам хто придбав книгу, підтримав і терпляче очікував нових глав протягом останнього місяцю. Це для мене дуже важливо, і радію знати, що ви у мене найкращі і жодного разу ніхто не обурився, що викладання йде не за графіком. Тому, дійсно, від щирого серця дякую.
Тим, хто тільки думаю чи придбати історію, чи варто її читати, як автор цього конкурсного дітища (буду вдячна за підтримку, адже книга у конкурсі від КСД) буду казати, що варто. Але будьте готові до сліз, до болю, до кохання, яке змішане з горем. Та знайте, що герої отримають хепіенд)))
Від чистого серця дякую моїй Ксенії Чейз, яка тримала мене у рукавицях й казала, що я все зможу. Саме завдяки їй ця історія дописана, бо у мене іноді опускалися руки, чесно))) Вона писала мені, що книга просто неймовірна, що пролила відро сліз, і я просто не маю права здаватися.
Ця книга немає сексуальних сцен, не має владних героїв, чи чогось подібного. Вона інша. Вона не така.
ПС, Це не означає, що я не люблю владниї героїв)) Хто їх не любить, коли від чоловіка голове йде обертом?
Але повірте, тут ви байдужими теж не будете.
Анотація до книги "Пам'ятаєш? "
Наші долі були одним цілим, до моменту, що зруйнував життя обох. Страшна аварія, не впорався з керуванням. Мотоцикл вщент. Як і моє серце. А потім, він втратив пам'ять та забув мене, я ж….залишилась зовсім сама у великому й повному людей місті, відчуваючи порожнину у душі. Страждання, біль, відраза його батьків до мене, погрози в мій бік, і я вирішила здатись…. Адже наше кохання не пережило страшної трагедії, життя розвело, вказавши різні напрямки. Та тільки ж серцю не накажеш…
11 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСтеф вітаю із завершенням!!!!
Знаю) Для автора це подія)
Вітаю люба!!!!! Успіхів, вдячних читачів та натхнення!!!!
Анна Харламова, Дякую, Анютка за побажання))) Дуже приємно)))
Вітаю сонце, це була важка праця, і ти її завершила! Ти молодець!
Вікторія Задорська, Дякую, Вікуся)))) Дуже приємно)))
Вітаю із завершенням! Драматичні історії завжди важко писати, бо всі емоції пропускаєш через себе.
Дякую!
Вітаю з завершенням! Бажаю успіхів у конкурсі, і натхнення на подальшу працю.
Алиса Ольгич, Це точно))) Полегшення разом зі смутком, якось так))) Шкода, що фінал, але з іншого боку радість)))
Ти молодчинка! Вітаю, Стеф! Драма завжди пишеться важче, але ти це зробила і я вважаю, що дуже вдало! Книга суперська!
Уляся Смольська, Дякую Уляся)))) Радію, що книга викликає симпатію не дивлячись на драматичну складову))
Підтримка це важлива, будь-який автор знає! Вітаю, Стефаніє, що все вдалося!
Лія Щеглова, Дякую, Ліє))Так, іноді відчуття підтримки рятує світ)))Принаймні читацький)))
Я за тебе просто щаслива! Ти зробила це! І ти величезна розумниця! Вітаю, моя люба! Перемоги в конкурсі, віри в себе, вдячних читачів та натхнення на нові історії. Як я і говорила, мені дуже сподобалася задумка роману, яка вчить, що щастя, коханий може будь-якої миті зникнути. І від тебе нічого не залежить.Ти нічого не можеш вчинити, якби не намагався, щоб не робив. В книзі скільки емоцій, болю, переживань та щирості, що інколи не зчуваєшся, як проковтуєш главу одна за одною. Місцями ненавиділа Кая, його родину, плакала через біль Міки, її душевні переживання. Готова була придушити Олену власними руками через її ганебні вчинки. І чогось саме ця прочитана твоя книга викликала такий вихр емоцій від ненависті до сліз щастя. Одним словом, драма. І цим все сказано! Вітаю, моя люба, з фіналом!
Ксенія Чейз, Дякую, люба моя))) Якби не ти...)))) сама знаєш, що було б))) Олену Маркел напевно не одній тобі хотілося придушити)))
Ох, як швидко все пройшло. Тоже не хочеться прощатися з героями! Книга і дійсно варта уваги багатьох людей, а особливо парам. Щоб зрозуміти свої вчинки і себе, ця книга якраз для того, щоб і заодно розібратися, де его, а де почуття. Відро сліз обіцяно, але і щастя є протягом всієї історії. Дякую за таку книгу. І вітаю з наближенням фіналу!
Кулініч Жанна, Дякую моя мила)) Так, ти маєш рацію стосовно того, що і парам буде корисно почитати книгу)))) Тішуся, що книга тобі подобалась не дивлячись на відро сліз)))
Я вже з нетерпінням чекаю на завтра) хотя чесно кажучи не хочеться прощатись з героями)
Tetiana, Дякую, Тетянко)) Тішусь, що ви були моєю терплячою читачкою)))) Так, з героями завжди важко прощатись .але потрібно)))
Моя люба, ти така молодець! ❤️ знаю як це не просто для тебе було!Але, врешті, вийшла дуже гарна та важлива історія! Чуттєва, нехай драматична, але така, що торкається серця !
Анна Котляревська, Дякую моя хороша))) Так, я все-таки дійшла до фіналу)) Ура))) дякую за підтримку, сонце)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати