З першого рядка хочеться зафутболити таку фразищу, щоб читач відразу зрозумів, ось він шедевр, який обовязково треба дочитати до кінця!
Безперечно є нуднющі фрази, які капець як псують перше враження від книги:
- Герой прокидається і дивиться на себе в дзеркало. Хочеться типу так познайомити читача з героєм, дати його опис і т.д. А насправді це не цікаво. Це банально. Бо нам хочеться завязки, конфлікту, хліба і видовищ, а не описів якого кольору в героя підштанники.
- Роздутий діалог. Прі чім безмістовний чи поки не зрозумілий читачу. Або із згадками вчорашніх гульок, бо герой прокинувся із похміллям. Я терпіти не можу початків книг де "Я прокинулась з диким головним болем, а в роті наче коти напісяли/рота солдат порятнки склала". Це не смішно, це не оригінально, і не інтригуюче.
-Описи погоди, рослинності, пейзажу. Почати книгу з описів погоди це як розповідати телевізійні новини з сюжетів про огородництво.
- Довгий опис біографії героя та його характеру. Я знаю, що ви його вже любете, інакше не стали б писати про нього книгу, але ділитись своєю любвю треба поступово, описувати, подавати свого героя дрібками, так, щоб читач співпереживав і закохувався в нього на протязі всієї книги.
- Метушливий день. Знаєте, як героїня прокидається, і у неї перший робочий день в новому офісі, і вона запізнюється, все валиться з рук, панчохи розбагаються, волосся кучерявиться від дощу, маршрутка запізнюється, кава падає шефу на причинне місце... Це те те щоб нудно. Але вже було давно придумано і використано сто пятсот разів.
Так. А тепер до того, що ж може зачепити з першого рядка. Тілько не смійтесь. Бо фрази, які можуть зачепити в принципі тіж самі, що можуть відлякати.
- Герой прокидається і дивиться в дзеркало. А там у нього ікла і хвіст! НІчого так собі поврот?
- Опис біографії героя чи сюжету всієї книжки але однією фразою. НІби міні пролог.
Що стосується інших прийомів, то добре працює:
- Фраза з контрастами, яка показує якусь відмінність в мисленні героя, чи в особливість світу, де він живе. Сполучення буденного і драматичного, що шокує читача і дивує його одночасно.
- Жарт. тільки не заяложений і не з бородою нижче колін. Початок книги, що змушує посміхнутись відразу отримує читацький аванс.
- Вдалі філософські фрази, які змушують читача задуматись.Це можуть бути прості істини, відомі читачу давно, може бути і щось нове, але таке, що знайде відгук в думках читача і задасть тон всій розповіді.
- Яскравий, майже кінематографічний образ-візуалізація, яка вріжиться в уяву читача. Не обовязково повязана із самим героєм, може з антуражем чи атмосферою книжки.
Якщо знаєте більше, пишіть в коментарі.
16 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую, за поради.Коти напісяли то щось)))
В мене знайома так говорила.)) Але щоб в книжці)))
Дякую за цікаві поради.
Можу додати один момент. Шаблони і кліше можна використовувати, однак робити це потрібно правильно і там, де воно буде доречно.
Можна навіть тренуватись так - взяти штамп і прописати його цікаво. А потім затестувати на читачах у вигляді, скажімо, мініатюри.
Анна Дейна, Чудова ідея, якщо є вільний час гратись з тими шаблонами))
Не так давно натрапила на книжку ТОПового автора (правда, на рос. версії). Вона починалася з того, що героїня прикинулася з головним болем після вечірки. Потім сходила у душ, встала перед дзеркалом і далі пішло дещо типу: "я дивлюся на своє довге чорне волосся, яке вдало відтіняє густі вії. Помічаю свій маленький у веснянках носик та виразні вилиці. Розвертаюся боком - бачу непогану фігуру, стрункі ноги та засмаглу шкіру".
Потім вона зробила тест на вагітність і зрозуміла, що залетіла від боса.
О МАЙ ГАД. Але ж, якщо це ТОП, то це означає, що читачі клюють на таке...
Леся Найденко, :)))))))
Ще хочу додати маленьку пораду. Автори, не полінуйтеся особливо уважно вичитати свій твір на предмет помилок , хоча б перші кілька розділів, якщо самі сумніваєтесь - попросіть знайомого вчителя чи редактора, бо зазвичай складається враження з першої сторінки. Далі, якщо твір цікавий, на помилки уже можемо й не зважати, якщо вони, звісно, не на кожному кроці. Але коли вони в першому абзаці - це може бути провалом. От я зайшла сьогодні на книгу через банер. Він гарний, професійно зроблений, мені стало цікаво, що це за твір. І я прочитала перше речення : "Я бігла лісом, шпотикаючись..." На тому "шпотикаючись" моє читання скінчилося, автор не отримав читача і потенційного покупця))
Ну так, вже не сприймалося серйозно))
все як замовляли...
http://gak.com.ua/creatives/1/45123
Анна Пахомова, Аня, зізнавайся - кого замовляла?)))
Охх, цікава тема, навіть не знаю що добавити :D Візьму до уваги ці пункти))
Діана Вільнер, Дякую, що зазирнули на вогник)
Дякую за пораду))
Візьму до уваги)))
Solomia Star, Прошу)
Я вважаю так: якщо ти цікаво (нестандартно) пишеш, то читачі будуть сліпо йти за тобою куди завгодно, щоб ти там не вивів.
Одна справа написати:
- Я дивився на своє відображення в дзеркалі.
Інша справа:
- Я бачив своє відображення завдяки тонкому шару металу нанесеному на прозорий скляний лист.
Ідея, сподіваюсь, зрозуміла.
Анатолий Танцюра, Якщо ти цікаво пишеш.... а не якщо у автора шаблон на шаблоні і перекрадені ідеї, а він себе вважає ледь не новим Мартіном
Ще навчаючись на філфаці навчилася читати книги по діагоналі - швидко і суть зловити цілком можливо , враховуючи, що читати доводилося багато. Потім довелось переучуватися , бо поринули у світ книги ,таким чином читаючи, не виходило. Чесно , я не натрапляла на книги , які б чіпляли з першої фрази . З першої сторінки - так )) Від себе можу додати ,що втрачаю інтерес до книги , коли описи героїв ,їх характерів , поглядів (від автора чи від першої особи) абсолютно не співпадають з їх мисленням і мовою . Це зазвичай помітно вже з перших діалогів. Особливо , це стосується героїнь - наче і така вона розумна , вольова , вогонь - дівка, а з розмови - дурне , та й годі )) А ще я на дух не переношу тупі порівняння . Якось тут надибала перл : "Сльози двома гейзерами бризнули з очей" . Як я реготала ! Звісно , після такого, книгу я закинула.
Іванка Юрків-Гусак, Я уявила сумного клоуна у якого два струмінці сліз бризкають від очей. ))))) я б ще почитала таку книжку, раптом це не остання метафора))
Можна сюди ще шаблон: Розбудили вночі телефонним дзвінком\стуком в двері?
Іван Дурський, Підтримую. Справді автори надто часто використовують цей прийом
Особисто мене відлякує коли починаєш читати фентезі і там зразу в 1 розділі 5 рас 10 класів 15 назв і все виникло в голові автора. Це неможливо зразу запам'ятати, а автор далі просто кидає ті назви всюди як ніби ну все ж ясно, я пояснив. А неясно нічого, весь час тільки й робиш що певертаєшся назад в текст дізнатися що то за ангалонці ваксантагони і т. д.
Підтримую. В надто складні світи треба вводити поступово
Які тепер читачі вибагливі пішли))) все написане справді працює. Але пригадую всі книги, які я читала у шкільному віці, і письменники абсолютно не намагалися спіймати читача першою фразою. Хоч книги були захоплюючими, популярними і навіть екранізованими. Починалася кожна така книга описом історичного та ландшафтного бекграунду десь на вісім - десять сторінок. Напевно, раніше читачі мали більше часу і менший вибір книг, тому читали ті безкінечні описи.
Я, мала лінтяйка, зазвичай починала читати книгу від першого діалогу)
Maria Drogomyretska, Нашого полку, тих, хто пропускає описи, прибуло :)) Колись читала все підряд, потім вибірково, тепер, якщо автор тулить розлогий опис природи чи оточення, теж пропускаю. А от кілька речень, що б описали особливості дійсності навкруги, - саме те. І собі намагаюся так зробити.
Про котиків і портянки - такая боооль ;)))))
Відразу згадала ще одну пораду - шокувати, заінтригувати. І власне наглядний приклад, коли зі мною таке сталось. Відкрила я твір, а там перше ж речення (дослівно можу не згадати, та можлива похибка міліметр):
Копати могилу було важко.
Я випала в осад на хвилину і відразу ринулась дізнатись, що ж там за пригоди такі?!
Кому цікаво)) Це книга Дж. Мартіна про рицаря Дунка (предка самої Брієни Тарт) та його зброєностя Яйка( сина короля Сіми Королівств, Таргарієна, не пам'ятаю якого саме)) Ім'я, вірніше псевдонім, пішло від слово "яйце", бо хлоп мусив брити голову, щоб його не впізнали по характерному кольору волосся. В російському перекладі залишили все ж Егг, але наші переклачі послідовні, сурові та принципові)) Тому Яйк))) Але це до теми, де сперечаються як правильно - Відьмак чи Відьмин))
Ну і норм, шокував Мартін))) я теж зустрічала такі приклади
Про ікла і хвіст то, як кажуть, просто в яблучко) Цілком згодна з Вами.
Що стосується природи, то інколи сама таким грішу)
Дякую за корисну інформацію.
Як вже написали в коментарі десь тут - описи народ просто пропускає)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати