Привіт усім) Як Ваш карантин? Бо я думала, що за цей час вдома напишу нову книгу - маю ідею і навіть почала, але вже на наступний день після початку зрозуміла, що не хочу нічого робити... Не йде і все ¯\_(ツ)_/¯
У Вас як? Ви продуктивні? Чи, як я, відкриваєте комп'ютер, 30 хвилин дивитесь на нього і закриваєте? Можливо, маєте дієві способи боротьби з цим дивним станом?
12 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПерші днів десять страшно депрессувала - усі товчуттся вдома, спокою немає, з кухні не вилазила. Але зараз просто перестала надто занурюватися у новини, це допомогло і тепер енергії та натхнення приходить в норму. Думаю, справа в адаптації. Скоро все мине, не переймайтеся. Дозвольте собі відпочити, послухати музику, подивіться фільм, зробіть зарядку.
І порада, і підтримка, дякую Вам!)
Що до карантина, що під час нього, то без змін. Живу у селі і з весною прийшло багато робити. Коли маю час, сідаю писати і якщо не йде, то надіюсь, що "апетит приходить під час їжі", а як не приходить то сідаю читати.
Теж варіант! Примушувати себе, як стимул до праці, не всім підходить) Дякую, що поділились)
Маю ідею, хочу писати, але у доньки дуже вчасно почалася криза трьох років! Тепер мене цікавить тільки одне - що робити, аби не сіпалося око?)
Сподіваюся протягом тижня викласти хоча б першу главу.
Бачу, мене чекає багато цікавого)
Оце прийшла додому, обстежила 64 пацієнта на відомий всім вірус, напилася води і навіть їсти не хочу. Думаю, коли б встигнути написати продовження до передплат. От і весь карантин)
Максим Власвіт, таємниця слідства. До того ж кожного дня так. Я ж не буду тут звіт писати. Хотіла лише сказати, що потрібно використовувати можливості карантину по максимуму.
В мене так: хочу чи не хочу, а сідаю і починаю писати. За п'ять хвилин захоплююсь цим ділом і на годину-дві весь в історії. Тобто натхнення приходить зажди, але потрібно почати.
Чому воно завжди звучить простіше, ніж коли до справи доходить? :)
Помітила за собою, що чим більше сторонніх справ маю, тим більше хочеться писати. А от коли є час, бажання іноді зникає. Тому займаю себе чимось, а коли захочеться писати, все кидаю і біжу писати))
Зараз такий час, що завжди є що робити, адже постійно вдома) Але і цей варіант теж крутий)
Мені допомогло те, що я склала графік написання продовжень до кожного твору і виклала в блозі, тепер доводиться дотримуватися)) бо перед тим писала лише для себе - толку не було. А як пообіцяла читачам, що в певні дні будуть оновлення, то це зобов'язує.
Теж гарний метод) спасибі)
Коли зранку відкриваю комп'ютер, починаю вкалувати, як коняка. На сусідній вкладці відкритий роман. Якщо є хвилинка, перемикаюся і пишу. На карантині, на жаль, маю ще менше часу для творчості, ніж у звичайний період.
Прошу))
Для мене дієвий спосіб - план-мінімум:)
Це хороша штука, візьму на замітку, дякую)
Не пишеться книжка - пишіть блог, систематизуйте інформацію, займіть руки рокуділлям чи приготуванням їжі. Особисто мені це допомогає впорядкувати думки
По дому справи не закінчуються, руки завжди зайняті) плюс, робота) Залишилось вирішити питання з творчістю)
Кажуть, що потрібно просто сісти і писати, при чому не накручувати, що повинно вийти шедеврально, а знати, що це все може бути просто "розігрівом", головне втягнутися. Якось так.
Але скажу зразу, що я вас розумію) Хочеться писати цілий день (бо він і так вільний), а в результаті пишу по ночах десь до 4 чи 5 ранку, а не вдень. Ідея також є, час є, а от продуктивність...
Ох, даю Вам віртуальну «п‘ять» (чи віртуальний?). Хочеться писати, правда, з натхненням, наче, проблеми немає, але в чому тоді ця проблема? Не розумію...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати