Що ж, мої хороші, ось і завершилась історія Діани та Дена. Чесно кажучи мені якось сумно, тому що я прикипіла до цих героїв, як ніколи. І прощатись з ними зовсім не хочеться. Але...час прийшов.
Я довго думала над тим, як завершити цю складну історію, тим паче обіцяла вам хепі енд. Але розуміла, що взагалі-то справжнього хепі енду з дітьми та весіллям бути не могло, адже це не для цих героїв. Думала, чи писати другу частину, чи продовжувати їх історію...
(пишіть свої думки з цього приводу. Чи хотіли б другу частину Пташки?)))
Боюсь, що у другій частині я б спаплюжила Дена, почала б виправдовувати, пояснювати дії, вчинки, вигадувати йому щось таке, щоб відбілити. А це не про нього. Тому що він такий чоловік, він жорстокий і жорсткий. Він негативний герой. От справді.
Коли почала писати цю книгу я не думала, що Ден буде таким. Уявляла, але не знала, що він сам намалює свою історію такою...
Багато у кого ця історія викликала різні емоції, у когось негатив, у когось сподівання, а у когось обурення. Одна авторка з порталу дуже "хвилювалась" з приводу мого психічного стану, раз я пишу таке, питала чи не переживала я сама подібного. Можливо у когось з вас, мої любі читачі, теж були такі питання. Так ось, ні, не переживала. Мій шлюб і шлюб Діани це як небо і земля. Але, я бачила подібні ситуації, бачила подібні сім'ї. Слухала жалісливі слова жінок, котрі жалілись на чоловіків тиранів, але нічого з цим не робили. Слухала і дивувалась, чому ж ти сидиш з ним? Для чого терпиш?
В книзі я прикрасила все тим, що герой у нас багатий чоловік, але те, що я зустрічала у реальному житті, насправді мало зовсім інше - там не було грошей, там чоловік сидів на дивані і морально знущався над жінкою.
Для чого я писала цю книгу? Для того, мої любі жінки, що це токсичні стосунки. Такі чоловіки ніколи не змінюються. Ніколи. І від них потрібно тікати. Діти/немає житла і тд. не виправдання. Тому що моя мама пішла від чоловіка, мого батька, у порожнину, зі мною на руках, але не пропала, вижила і почала жити. Вона пішла з інших причин, не з таких, про які розповідаю вам у книзі. Та сам факт. Не можна бути жертвою. Ви завжди повинні мати власний простір, мати право на власну думку, на життя, на щастя. Не дозволяйте подібним людям, тиранам, що знищують вас, добивати до кінця. Тікайте. Не страждайте. Ви ж варті кращого)))
Напевно вперше я стільки настрочила у блозі про завершену книгу)))) Але я справді хочу, щоб жінки знали собі ціну)))) Тому....ось так.
З любов'ю до вас, мої хороші. Цініть і бережіть себе. Ви найкращі))))
А зовсім скоро, 10 квітня, початок нової історії: Покидьок.
На мою думку, якщо буде історія, то там вже не буде такого всього. Бо всі вчинки як ви пишете будуть виправдовуватись. Але цей кінець достойний цього. Кожен залишився з тим, що заслужив. І рідко буває, що такі люди змінюються. Вони засліпленні. Але знаходяться люди, які відкривають їм очі на все, але потім самі вже від цього страждають. Посил книги просто неймовірний. Є багато, чого для роздумів. Книга неймовірна. Люба, Стефаніє, дякую . У вас просто неймовірний талант. Бажаю подальшого натхнення і розвитку ???????
Моя думка така, що краще хай буде так, як є. Чесно, я не бачу сенсу продовжувати цю історію :) Ця історія може спонукати до роздумів, чому я рада. Посил сильний, бо також бачила багато ситуацій, як батько -тиран руйнує психіку дитини, і майбутнє цієї дитяти невідоме .. Як мати не спроможна захистити своє життя, бо "що ж кажуть люди? " .. Або коли розриваєш ці стосунки, живеш а вічному страху і знову повертається на коло своє.. Дякую тобі! Ти талант, не всі піднімають такі важливі питання.. Не всі можуть бути відвертими і стояти до кінця за свої принципи! І ще я дякую долі, що зустріла тут на Букнеті неймовірних людей, які палають нести своє світло в масу, серед них яких є ти - зі невмирущою надією, крихкою вірою, і безмежною добротою! ❤❤❤❤❤❤❤❤
Люба, це все надзвичайні слова!!! Я просто аплодую стоячи тобі і цілковито підтримую!!! Дякую, що говориш на такі теми і закликаєш жінок вірити у себе! Це абсолютно правильно! Кожна з нас особлива і кожна заслуговує бути щасливою! Потрібно просто вірити в себе. Ти велика молодчинка!!!
Вітаю з завершенням книги!!! Нехай новинка буде мегауспішною!!!))))
Вітаю з завершенням, люба!) Чомусь впевнена, що продовження читачі точно захочуть)) А я чекаю Покидька!!!!!!))))))))))))))))) Де ж там Еш? Він вже готовий виходити в світ?? 2 дні залишилося))))
Я всю тебе бачу, мила Ховаєш в сарказмі свої думки. Ти не уявляєш яка ж в тобі сила, Бо бачиш в собі… лише слабке. Ти просто поглянь мені, мила, в очі, В яких відбивається постать твоя. Й помітиш, крізь
Якщо хто любить завершені історії "Кет.Васльс крові" - завершено! А в заголовку вайб дорослого Любасика, який він і сам, мабуть не зрозумів би, бо малий, в порівнянні зі мною))) Та й мем прикольний!
— Богданчику, — Рая підійшла ззаду й обійняла його за плечі, — залиш мені хлопчика, — кокетливо. — І не підпускай до нас Кет, — суворо додала вона. — Любомире, ходімо за столик. Без рослинності на
Оновлення вже чекає на Вас любі читачі. Вам цікаво що ж сталось далі?)) ⭐️ На межі ⭐️ Я дивилася в його темні, затуманені очі й відчувала його так близько, що ставало боляче дихати.
— Який же ти ...Ярославе
Я відчула, як остання надія вислизає крізь пальці. — Допоможи йому так, щоб він не знав. І я... Я замовкла. У мене не було нічого, що могло б зацікавити Кайдена. Нічого настільки цінного, щоб обміняти на десять мільйонів. —
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
13 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНа мою думку, якщо буде історія, то там вже не буде такого всього. Бо всі вчинки як ви пишете будуть виправдовуватись. Але цей кінець достойний цього. Кожен залишився з тим, що заслужив. І рідко буває, що такі люди змінюються. Вони засліпленні. Але знаходяться люди, які відкривають їм очі на все, але потім самі вже від цього страждають. Посил книги просто неймовірний. Є багато, чого для роздумів. Книга неймовірна. Люба, Стефаніє, дякую . У вас просто неймовірний талант. Бажаю подальшого натхнення і розвитку ???????
Ліна Назарук, Та писати завжди можна знайти про що))А от паразитувати на книзі не хочеться)))
Моя думка така, що краще хай буде так, як є. Чесно, я не бачу сенсу продовжувати цю історію :) Ця історія може спонукати до роздумів, чому я рада. Посил сильний, бо також бачила багато ситуацій, як батько -тиран руйнує психіку дитини, і майбутнє цієї дитяти невідоме .. Як мати не спроможна захистити своє життя, бо "що ж кажуть люди? " .. Або коли розриваєш ці стосунки, живеш а вічному страху і знову повертається на коло своє.. Дякую тобі! Ти талант, не всі піднімають такі важливі питання.. Не всі можуть бути відвертими і стояти до кінця за свої принципи! І ще я дякую долі, що зустріла тут на Букнеті неймовірних людей, які палають нести своє світло в масу, серед них яких є ти - зі невмирущою надією, крихкою вірою, і безмежною добротою! ❤❤❤❤❤❤❤❤
Стефанія Лін, Хто кого засипав)) ❤ і тобі тисячі поцілунків повітряних))) А вірші, то це ти надихнула :) тож і тобі дякую :)❤❤❤
Люба, це все надзвичайні слова!!! Я просто аплодую стоячи тобі і цілковито підтримую!!! Дякую, що говориш на такі теми і закликаєш жінок вірити у себе! Це абсолютно правильно! Кожна з нас особлива і кожна заслуговує бути щасливою! Потрібно просто вірити в себе. Ти велика молодчинка!!!
Вітаю з завершенням книги!!! Нехай новинка буде мегауспішною!!!))))
Стефанія Лін, Дякую, рідненька)))
Вітаю, люба Стефанія!!! Натхнення на подальші історії, гарної Музи та вдячних читачів!!!! Успіхів!!!! Обіймаю міцно-міцно!!!!
Анна Харламова, Дякую, Анютко))) Дуже й дуже приємно читати від тебе вітаннячко))) Дякую за побажання)) навзаєм, люба)))) Цілую в щічки))))
Дякую за таку чудову книгу (буду дочитувати, ура!!!), глибоку, повчальну. Мені бракує слів, наскільки ця історія мене вразила.
Алиса Ольгич, Я не сумнівалась))))
Вітаю з завершенням книги!
Мар'яна Доля, Щиро дякую, Мар'яночка)) дуже приємно))
І вітаю з завершенням книги ❤
І з нетерпінням чекатиму на "Покидька"!
Чудовий блог! Я вважаю, що таким героям не варто давати другий шанс (це я про Дена). Вони не виправні. Вітаю із завершенням книги, красунечко!
Уляся Смольська, Дякую Уляся)) Так, я теж вважаю, що Дену другий шанс протипоказаний))) Але хочу побачити думки читачів)))
Вітаю з завершенням, люба!) Чомусь впевнена, що продовження читачі точно захочуть)) А я чекаю Покидька!!!!!!))))))))))))))))) Де ж там Еш? Він вже готовий виходити в світ?? 2 дні залишилося))))
Анна Котляревська, Боже-боже, я вже бачу цю сцену)))хахахах)) Еш ( ой, якби то гарно написати у межах 16+?)))) еммм....Еш готовий, коротко кажучи))))
Стеф, ти молодець!!!!
Стефанія Лін, Молодець, що підняла таку складну, важку тему!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати