Флешмоб "Знайомство". Передаю свою естафету

Привіт усім! Моя черга взяти участь у флешмобі "Знайомство героїв" від Вікторії Задорської, у який мене запросила Джейн Лоурен. Дякую, дівчата!)

Естафету від себе хочу передати Дарії Дагаз та Лейлі Лякур. Приєднуйтеся)

Саме сьогодні стартував мій історичний любовний роман "Будуть лише ночі", тому раз така справа, мушу представити саме цих героїв - Біляну і Рина. Вони самі, щоправда, як слід представляться одне одному лише в середу (читайте тут як це відбудеться), але дещо вже трапилося:

Він був вищим за неї на голову і здавався струнким. Не бачила, молодий чи старий, гарний чи потворний, але одягнутий у щось темне і, здається, теж мокрий.

Він якусь мить стояв нерухомо, а тоді нахилився до її шиї. Біляна хотіла відсахнутися, нахилила голову в інший бік і відчула, як холодний ніс ковзнув її шкірою.

- Не л-лоскочи, - раптом пролепетала вона і витріщила очі, сама собі дивуючись.

«Не вбивай!», - ось що збиралася сказати. Можливо, то мали б бути її останні слова! Вона з такою силою їх витиснула з себе, і от на що потратила! Губи дерев'яніли від холоду, а язик зціпило від жаху – спробувала щось ще сказати, але вийшло якесь невиразне мукання. А ще казала, що не корова!

Біляна тремтіла, так що стовп за спиною ходуном ходив. Незнайомець стояв, дихаючи їй у шию. Врешті він зітхнув так тужливо, ніби щойно усвідомив, що залишиться без вечері.

- Ти плачеш? - прошепотів.

Від його м'якого, але закутаного в іронію, голосу віяло всесвітньою тугою вперемішку з подивом і жалкуванням. І жалів він, здається, не її.

Тільки тепер Біляна зрозуміла, що щоками досі котяться сльози. Вона не встигла, та й не змогла щось відповісти, коли він похитав головою з боку в бік і ще раз важко зітхнув.

А тоді притиснувся дужче і обійняв її... разом зі стовпом.

Повітря, здавалося, закінчилося не лише у її легенях, а й у цілому світі. Біляна змогла вдихнути тільки коли усвідомила, що він розв'язує мотузки на її зап'ястях, а не щось сороміцьке зібрався робити. Затиснута між стовпом і його тілом, вона не могла зібрати думок докупи. Було дивно, незручно і… трохи тепліше.