Флешмоб "Знайомство героїв" ! Естафету передаю...

Долучаюся до флешмобу, започаткованого Вікторією Задорською .Естафету отримала одразу  від Ярина Король та Asteriya .Дякую  дівчатка за запрошення! Я вперше у житті беру участь у подібному заході.

 Умови флешмобу: викласти у власному блозі уривок з будь якої Вашої книги зі сценою знайомства головних героїв. естафету передати двом наступним учасникам.

Але спершу назву  імена наступних учасників : Альона Ус та Маїра Цибуліна.

Отже я обрала "Тінь його серця".

***    ***    ***

 

-Ми прийшли. Заходьте.

 
  Це була простора кімната, вся з каменю з величезним вікном від підлоги до стелі і на всю ширину протилежної стіни. Ліворуч, на сусідній стіні була висічена якась карта, підійшла щоб краще роздивитися.Гори, ліси, долини, села, міста, річки, дороги - робота майстра заслуговувала найвищої похвали. Аж дух захоплювало від такої рукотворної краси.Навпроти камін, не менш тонкої роботи,адже кам'яні тварини здавались живими,ще мить - і взлетять. Поруч два стільці та столик. Поки я захоплено розглядала фігурки дивовижних незнайомих мені істот, почулись важкі кроки та брязкіт металу. Кров у жилах застигла, здається,сама забула ,як дихати і залишилось лиш судомно зтискати кулаки до болю.До кімнати ввійшов височезний , широкоплечий чоловік, що таких здоровенних ніколи не бачила.Плаща не було, проте була кольчуга та широкий шкіряний пояс, весь в металевих заклепках, на який кріпився довжелезний меч, на руках рукавиці, довжиною до ліктя,на ногах - високі  чоботи із шпорами, що й видавали той страшний звук.Чорне волосся сягало пояса.Мені було дивно,бо ж  всі інші були коротко підстрижені.Здивував і колір шкіри - якийсь сіруватий, не природний.А коли він повернув голову в мій бік,у мені завмер німий жах.Очі.Вони були повністю жовтого кольору. Без зіниць!

"Стоп! Так це ж лінзи!".Тряснула себе по чолі і розсміялась. 


-Тобі смішно відьмо? 


-Смішно? Слухай як тебе там, Одріоне,ти та твої друзяки здається загралися в якусь гру, мені просто потрібно повернутися додому, а ви тут силою утримуєте. Це незаконно взагалі-то. 


- Як ти смієш мені вказувати,відьмо?!- він  голосно гаркнув і зробив якийсь жест рукою.Склалося враження,наче мене  теплим вітерцем обдуло,що аж мурашки по тілу побігли.На цого обличчі виступило щире здивування. Повторив жест,але нічого не відбулося."Мух ганяє чи що? "

-Ніяка я не відьма.Це образливо -так обзиватись! Чого вам треба від мене? - він мовчки пройшов повз і присів на стілець, мені нічого не залишалось як зробити те ж. 


-Ляна, так?-кивнула головою в знак згоди на його слова. -Ти пам'ятаєш, як сюди потрапила? 


-Памятаю,як вчора поїхала з подругою до її нових знайомих за місто.Там ми добре погуляли,і я зовсім непригадую як заснула і де.Але прокинулася серед поля на копиці.От коли пішла шукати зв'язок на телефоні,тоді і нарвалась на ваших бійців. 


  - Вчора, на краю моїх земель активувався стихійний портал,а  це буває украй рідко. Ще рідше до нас приходять істоти з інших світів.Їм складно тут, адже  дорогу назад не так просто знайти. 


-Як ? Це ж портал - є вхід, є і вихід. 


-Він -  явище стихійне.Ти ж незнаєш ,коли і де зявиться наступний.А головне - куди закине?-Він говорив так спокійно та впевнено, що можна було й повірити. 


-Ні ,я не вірю у все це, ви - косплейщики?-Одріон лиш заперечливо захитав головою,схрестиаши руки на грудях.-Ні, тоді ви викрали мене.Але знайте,що викупу немає кому за мене платити, бо я сирота! І на донора непідійду - хворіла жовтухою.


-Чим?-не зрозумів чоловік.


-І секс-рабинею не буду, краще смерть! -піднявшись чимдуж кинулась до вікна, але дужі руки схопили мене за спину і взяли в кільце. 


-А це вже цікаво.-з цими словами він повернув до себе обличчям, від страху я трусилась як лист на вітрі.- Але, мені зараз більш потрібні прачки, кухарки та швачки, ти що вмієш? 


 Від його рук, що досі тримали мене, йшло якесь заспокійливе тепло, як від бабусиної печі. 
 І бігти вже не хотілось нікуди, але як же інший світ?Насилу підняла очі і побачила, що він ледь усміхається і... ці ледь помітні ікла, невже накладні?


-Гм?-Ледь трусонув мене, щоб привести до тями. -Що вмієш? 


-Все вмію. 


-Чудово, а то ніяким пряником місцевих не заманиш у замок.

 
-Місцевих? 


-Людей, та інших істот, що охороняю я та мої воїни. Так, а зараз іди до Вейри, вона знайде тобі роботу.-Кільце розімкнулось і я наче вийшла з трансу. 

-Роботу? 


-Так, ти ж сказала, що зможеш та й харчі відроблятимеш.-Ось воно що! 


-Ти чого, я добре заплачу, можливо стане на хорошого мага, що допоможе знайти дорогу у твій світ,а можеш і піти куди завгодно хоч зараз. В найближче місто за три дні зможеш потрапити, це якщо пішки через ліс. 


  Світ може й інший, але безкоштовного й тут нічого немає. Доведеться погодитись, варіантів не густо. 


- Гаразд, який мінімальний строк служби, яка оплата? 


-За один рік дам шістдесят золотих монет - дуже щедра пропозиція.-Цілий рік в оточенні цих мужланів, але може тут час іде по-іншому? Та й звідкіля мені знати про місцеву валюту? 


-А цього буде достатньо щоб знайти того спеціаліста по порталам? 


-Достатньо, я особисто накажу доставити сюди найближчого мага, але тільки після закінчення твоєї служби. 


Яка честь! Але становище моє було безвихідним, тому доведеться погодитись і повірити його чесному слову ...

***   ***   ***


P.S. Прошу стого не судити))"Я не чарівник,я тільки вчуся!"))Книга завершена,але потребує коректури .(Все в "процесі")).На високі лаври не притендую,пишу для власного задоволення.Щио бажаю усім хорошогодня,пистрасної музи та шаленої наснаги в творчості!!! І міцно-преміцного здоров'ячка!!









 

  
  
















 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Елена Дурнева
01.07.2022, 16:47:51

Дякую за чудову книгу! Сюжет неймовірний, детально прописані герої, немов фільм подивилася. ?
Все частіше проводжу паралель між вигаданим світом і реальним. Можно узяти будь яку долю з реального світу, прикрасити магією і нова книга готова. Бо герої книги так само жагають влади, помсти, кохання. Іноді, стою десь у черзі і приміряю на людей фантастичні ролі: ось це - ельфійка, це - гномиха, а це точно орк. Але духу бракує книгу написати, це дуже кропіткий труд, в мене слів забракне. Тому із задоволенням прочитаю вже готову)

Інші блоги
Історії для зимового настрою!
Вітаю всіх! Оскільки справжня зима до нас не йде, залишається лиш її писати. Не люблю холод, але все ж хочеться сніжку, котрий в нас став вкрай нечастим гостем, й святкового настрою, хоч крапельку, щоб не впасти духом. Тож,
Фінал і нове звершення ❤
Нарешті настав (уже як кілька днів) довгожданний фінал Нового Атлантиса. Не знаю хто як, а я його дуже чекала, бо мені кінець дуже солодко-романтичний, зимовий. У Кіановому стилі :) Та й Віві виявила себе незвично романтичною
Буктрейлер до безкоштовної книги та знижки ❤️
Вітаю, мої пристрасні вогняні читачки! Сьогодні я щаслива представити вам буктрейлер книги "В безпеці його дотиків" від шикарної Torika_reader . Безмежно дякую, що відчула. Неперевершено, як і до кожної моєї книги. Нагадую,
Про "Primus" 2.0
Читаючи першу книгу, ви могли ловити себе на думці, що певні лінії не достатньо відкриті, або є дивна зміна поведінки персонажів. Не хвилюйтесь, ваш автор вам все пояснить. В другій книзі. Очікуйте, зовсім скоро продовжен
Помилки в текстах: випробування чи творчий штрих?
Помилки в текстах — це те, з чим стикається кожен автор, незалежно від досвіду чи майстерності. Вони можуть бути різними: від орфографічних і граматичних до логічних чи сюжетних. Але чи дійсно вони є такою проблемою, як
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше