Люди-тіні

Людина-тінь  (вона ж — тіньова фігура, істота з тіні або чорна маса) — виникає, коли в темній кімнаті якийсь контур сприймається, як жива людина.

Деякі релігії, легенди і вірування згадують темні духовні істоти або надприродні сили, що входять в наш світ, як тіні підземного світу.

В Стародавньому Єгипті вірили, що душа людини складається із кількох частин і є безсмертною. Тінь, що лишала людина — Шу чи Кхейбіт, деякий час жила у світі живих, допоки не відправлялась в Дуат.

Тіньові істоти вже давно є основою фольклорних і містичних історій.

Як з'явилася казочка?

Якось, під час етеру вечірнього радіошоу «Від узбережжя до узбережжя», радіоведучі згадали легенду про тіньових людей. 12 квітня 2001 року, ведучий Арт Белл взяв інтерв'ю у старійшини корінних американців Тандер Страйкса, також відомого як Харлі «SwiftDeer» Рейган.

Під час шоу слухачам було запропоновано показати малюнки тіньових людей, якщо вони таких бачили (велика кількість цих малюнків було негайно опубліковано на веб-сайті). У жовтні того ж року, Хайді Холліс опублікувала свою першу книгу на тему тіньових людей. Холліс описує тіньових людей, як темні силуети з людськими формами й профілями, які мерехтять десь на периферії ока.

Хоча учасники онлайн форумів паранормальних і надприродних сил описують тіні, як небезпечних істот — інші не згодні з цим твердженням. Тіньові люди не є злими, добрими чи нейтральними, деякі навіть припускають, що тіньові люди можуть бути жителями іншого всесвіту, що людська свідомість не здатна сприймати.

Люди-тіні досліджуються у двох епізодах  документального серіалу ITV Extreme Ghost Stories, де феномен описується як «чорна маса».

У повір'ях чуваського етносу цей феномен називається «Вупар Пусан».

Вупар — один з демонологічних створінь чуваської міфології. Явище супроводжує приступ безпричинного страху і задухи. У момент нападу істоти у людини виникає відчуття сторонньої присутності.

Спосіб боротьби із нападом задухи з давніх-давен такий — покласти під подушку гострий предмет (ніж, ножиці й т. і.).

Лишається питання — чи є тіньова істота різновидом мари (не менш легендарного жахіття), чи, все-таки, -- чимось іншим.

Наука пояснює цей феномен просто — наш мозок, намагається придати знайомих рис предмету, що для зору лишається розмитим. А от із задухою все набагато складніше, є безліч припущень, що стає причиною появи  хворобливого стану. Частково все пояснює сонний параліч, такий особливий стан при пробудженні, коли людина не може поворухнутися (іноді навіть дихати).

Кажуть, що кожен з нас хоча б раз у житті зустрічався з марою (в образі тіні чи просто хворобливого стану пробудження) навіть якщо цього не пам'ятає  :)

Боятися чужої тіні в порожній кімнаті не варто. Достатньо декілька разів глибоко вдихнути й заспокоїтися. Тінь, скоріш за все, гра уяви та світла.

***
Цей допис почне рубрику Дев'ять міфів. Я обожнюю міфи та легенди. З них починалося життя і література, і в наш час більшість творів спирається на сюжети міфів стародавніх цивілізацій.
Міфи так глибоко вкорінилися нам в душі, що ми досі  спираємося на їх досвід того не усвідомлюючи (так-так, ми живемо і творимо архетипами).
Цитуючи англомовну пісню "Океан висохне, небо впаде — моє кохання житиме вічно!" Я впевнена, міфи, що були та є, і що ми творимо зараз — будуть жити вічно.