Б'юсь об заклад: вона не має аналогів на Букнеті!

Привіт, користувачі Букнету!

Якщо ви вже прочитали більшість книг у топах, або довго не можете знайти щось цікаве для себе, або просто хочете відпочити від буднів і файно посміятися, або взагалі, все це разом – запрошую вас до "Літньої Історії"! https://litnet.com/uk/book/ltnya-storya-b130302

Це надзвичайна книга, автором якої є моя хороша знайома – Asteriya https://litnet.com/uk/asteriya-u834651

Отже, що саме повинно зацікавити вас у цьому творі? Ха-ха, багато що! Ось вам аж 7 пунктів:

1) Тут відбуваються багатьом знайомі події, адже ми всі коли-не-коли їздимо до бабусь і дідусів у села, чи просто на дачу.

2) Доповнює живу мову героїв чисто українська лайка і незрівнянна сільська лексика, яку ви не зустрінете більше ніде і яка змусить вас щиро сміятися.

3) У творі головна героїня вперта і горда та й така, що вміє знайти пригод на свою голову разом із таким же ж упертим і ще й нахабним головним героєм! О, а про нього і зовсім довго можна говорити, бо дуже часто він буває непередбачуваним!

4) Присутні свої інтриги й цікавинки, про які змовчу, щоб нічого не спойлерити ;)

5) Книга дозволяє проникнути в душу літнім настроям, навіть, якщо надворі зима, або ллє осінній дощ. А все завдяки атмосферному опису природи.

6) Є кілька чудових пісень, які можна вмикати під час читання. Вони додадуть до цього процесу ще більше насолоди.

7) Б'юсь об заклад – вона не має аналогів на Букнеті. 

А ось обкладинка:


І анотація:  16+  «Мокра від поту лляна сорочка, шкода (чи не шкода?), що не моя, обтягувала його доволі натреновану статуру. Робочі штани за допомогою чорного ременя спокусливо трималися на стегнах. Він повільно і впевнено йшов мені назустріч, а я чомусь раптово розгубилася під незрозумілим мені поглядом його сірих очей. Мене це здратувало. Мужня чоловіча рука поправила середньої довжини світло-коричневе волосся, а трошки неголені щоки розтягнулися в не ясно від чого задоволеній посмішці. "Чого це він?" - здивовано і вже нервово подумала я, а трохи намальована коричнева брова несвідомо піднялася вгору, виражаючи незадоволення.

Коли між нами залишилося майже три метри відстані, я отямилася і швидко сплюнула на розпечений сонцем асфальт.

— Господи, збережи від гріха! — вголос вимовила, скрививши свою фізіономію, наче від соку лимона. "Спека на мене погано впливає..."»

Сама авторка дуже щира і з задоволенням відповість на ваші коментарі )), тому мерщій читати ;)

Всіх люблю ❤️

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ольга Сова
22.02.2020, 23:14:14

Дуже класна подача тексту, мені сподобалась книга!

Asteriya
22.02.2020, 23:38:06

Щиро вдячна, люба моя! Неймовірній Радіанті я вже подякувала, тому тепер дякую Вам;))(хоча ми там, здається, на "ти" вже якось перейшли:D). Дуже приємно читати такі чесні слова! Вони дійсно несказанно надихають! Ще раз дякую, золота моя! Рада старатися для Вас! Цілую у щічку, сонечко (♡ω♡ )❤️❤️❤️

Інші блоги
Рефлексія на оповідання Маленька Люда
Ось вона — моя перша спроба пера в ролі марафонця! Як той казав: не такий страшний чорт, як його малюють, а читати чужі твори — то взагалі чиста насолода, особливо коли вони "ковтаються" за один присід. Тож, тримайте
✨моя улюблена букнетівська нумерологія✨
✨Всім вітаннячка, і хвилинка хизування☺️ Сьогодні моя Марина знову піймала чарівне число прочитань13113 Одного дня Марина пішла по гриби і випадково провалилася під землю, і сама не зрозуміла куди потрапила. Вона
У мене теж буде альфа!!! ❤️❤️❤️
Так, цього разу це вже анонс книги. Скажу чесно, ви самі винні. Можна оце витримати??? (До Марини Сніжної претензій немає) Це жарт) Насправді ні до кого претензій немає, але ж ви розумієте, що відбувається в голові слешера,
Наречена для брата. Трохи закулісся
Єва перевела дихання. Вона нервувала, але намагалася не подавати виду. – Дивний він. Але зовсім не такий як Марк – подумала вона та направилася до кімнати. Тепер їй цікаво що сталося з братами та Анною. Вона проходила
Цікаве з "Живий металл. Прокляття крил"
Той момент, коли і шкода героя. Але, коли він відкриває рота, чогось стає смішно. Автор не злий, просто герой занадто госрий на язик. ------------------------------------------------------ – Ай-яй, Даріель, як тобі не соромно! Ти ж в нас такий
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше