Колись лицарські романи були мега популярні. Вони пов`язували реальних історичних персонажів з цілом вигааним сюжетом. На зміну героїчному епосу приходили вигадані герої. І хоч з тих пір лицарський роман не раз висміювався, ми знову і знову повертаємось до його легендарних сторінок.

Середньовічна мораль була надзвичайно гнучкою. Благочестиве, вірне подружжя всіляко возвеличувалось. Але направду. лицарські романи ніколи не були про благочестиве подружжя. Вони зачаровували вірністю коханців.

О, лицар Ланселот, що до нестями кохав.... чужу жінку. Це ж так мило і романтично. Особливо коли наволо чоловіки закуті в лати. А жінки часом не мають права мати на щось право.

Ми знаємо всі ці історії на різні лади....

Та ніоли не уявляли подібних історій на власних теренах.

Прийнято вважати, що доньки, в суворі часи XII ст, не мали права і кроку ступити без благословення батька, чоловіка та опікуна. Що жінки сиділи по своїх замках і берегли вірність своєму не вірному мужу.

Але середні віки повні різних історій. Де по при заборони та суспільний осуд люди все ж знаходили можливість затягнути в ліжко тих, хто їм милий. Вони вчияли безліч безумств заради свого кохання. Бо ж кохати в ті часи було справжнім випробуванням.

Князівство Романа вам розповість куртуазні історії княжої доби. В часи коли Русь розпадалась. А місце під сонем вартувало надто дорого. І тільки цієї вашої любові там бракувало.

Але і в ті часи люди вміли кохати....