Трішки про сумне...

Вітаю! 

Щось в останні дні, я зовсім перестала писати книги. 

Навіть не знаю причини. Ідеї є, навіть на нову книги. 

Напевно в мене такий період, що треба зробити перерву в творчості. Інколи бувають такі думки, щоб кинути це діло. В нашій країні багато гарних і хороших авторів, яких читають і буду читати.

Я не дуже "грамотна", бо коли ходила до школи, завжди думала, що я там роблю??? І ніколи не зважала, на свої оцінки. Та це було так давно. Гарні були роки. 

Потрібна допомога редактора. Але де його шукати? Зважилась мені допомагати одна дівчина, але вона має свої справи, бо редагує ще інших авторів. Бо вони їй платять за це, а мені згодилась як волонтер. 

Також дуже проблематично для мене, постійно перекладати текст, бо звикла писати російською мовою. Так закрутилася, що почала плутати тексти між собою. 

Немаю натхнення, лапки опустилися, і нового писати не хочу, бо поки не закінчила старе. 

Піду краще звяжу ще пару шкарпеток. Так-так маю ще одне хоббі, вязання спицями. 

Дякую за увагу. Гарного вам всім настрою. 

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Senja Aleksandra
04.02.2020, 00:57:20

Не пишіть для читачів, пишіть егоїстично для себе, не виправляючи. Саме ту історію, яка хвилює Вашу душу, тією мовою, від якої у вас сіроти по шкірі. Усе інше - гра - гра з собою, з читачем - одним словом - самообман. Опануйте одну мову - російську - нехай, але так, щоб від чистоти аж усе блищало:)) Я теж оригінально пишу російською, та хочу довести, що можу бути гарною у російській, а в українській бути кращою за тих, хто тут народився і прожив усе життя:))

Roksi Royz
04.02.2020, 13:35:40

Дякую за пораду.

avatar
Мар'яна Доля
03.02.2020, 09:17:14

Такий настрій буває, мабуть, у всіх. Натхнення обов'язково повернеться, відпочиньте трохи - і все налагодиться! Щодо редактора - скажу часно, безплатно вам навряд чи захоче хтось допомагати. Але можна пошукати на сайтах фрилансу, наприклад, можна знайти прийнятні ціни, які не вдарять дуже по кишені.

Roksi Royz
03.02.2020, 11:45:13

Дякую.

avatar
Оксамит
02.02.2020, 23:22:05

Вітаю! Знаєте, в студентські роки, довелось мені проходити курси в Одесі. Там всі викладачі російськомовні як і все оточення,а я дівчинка з-під Львова, одним словом нічого не розуміла. Спробувала розмовляти російською то мої друзі сказали, що краще не треба(тільки сорому набралася), згодом почала розуміти, але розмовляти та писати не можу. Відпочиньте, переключіть увагу, вязання цьому точно сприятиме!!)) А потім як вибухнете новими ідеями, порвете усі рейтинги))!!!

Roksi Royz
03.02.2020, 07:30:58

Буду мати надію, що все стане як колись. Дякую.

avatar
Ліна Алекс
02.02.2020, 18:28:41

А ви не пробували писати одразу українською? Це спочатку важко, а потім звикаєш і навіть легше стає. Бо по факту ви робите подвійну роботу, до того ж, який в цьому сенс?
У будь-якому випадку, бажаю вам знайти своє натхнення.

Roksi Royz
02.02.2020, 20:37:58

Дякую. Міркувала над тим, якою краще писати мовою.

avatar
Вісенна
02.02.2020, 17:36:35

І вам гарного, не сумуйте))

Roksi Royz
02.02.2020, 18:21:15

Дякую.

Інші блоги
Щось буде...
Щось буде… ❤️❤️❤️Увечері Рута вимкнула світло й сіла біля вікна з чашечкою м’ятного чаю. Небо було зоряне, настрій — чудовий. Її огорнуло відчуття спокою та безпеки. Вона тепер була впевнена, що все буде
Герцог бере плату за продовження
Дякую кожному, хто підтримує історію та вболіває за Герцога і Елізу ❤️ Після пристрасної шлюбної ночі в маєтку (18+ тут не цитую) вони починають пізнання одне-одного Буде ще ❤️❤️❤️ і скандальніше! Передплата
Коли картинка руйнується
Кохання — це не тільки взлети, а й падіння. Дівчиною мені довелося пережити це у всіх барвах, адже я закохалася у батька своєї подруги. Мені було лише 21 і я не знала, що робити з цими почуттями. Вадим мене то відштовхував,
100 фактів про мене. День шостий.
Вітаю, мої неперевершені ❤️ Напевно ви подумали, що я забула про цю рубрику? Аж ніяк хд Прийшов час поговорити про те, як я зазвичай пишу книги. Зодча тіней задалася питанням, що ж стоїть у автора за конструкцією
За гріхи мої тяжкі…
У пам’яті Лариси Леонідівни хаотично спалахували епізоди, за які — теоретично — перед інопланетянами їй мало б бути соромно. Уфф, ну тут уже… Гаразд, цукерок і конвертів від заочників вона більше не братиме, це
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше