Вірші до роману "Крізь об'єктивність"

Вирішила супроводити новий роман віршованими додатками. Хто ще не встиг ознайомитись з початком історіі, ласкаво прошу до читання. Діліться своїми враженнями про героїню! 

Ти пішов і нічого не лишив,

Ні снаги, ні кохання, ні сліз…

Тільки біллю солоною вишив,

Непочатої долі ескіз.

Дужим птахом, у вільнім польоті

Ти піднявся в далеку блакить,

Залишивши в безликій чорноті

Моє серце, що досі щемить.

Мав надію на щастя велике,

А натомість - лиш кроки сухі

Тої туги, що поглядом диким

Прикликає години лихі.

Ти залишив по собі лиш пам’ять,

Що тепліє у рваній душі,

Не схилитись більше до рам’я,

Заховавшись, як доти, в тиші…