Вірші до роману "Крізь об'єктивність"

Вирішила супроводити новий роман віршованими додатками. Хто ще не встиг ознайомитись з початком історіі, ласкаво прошу до читання. Діліться своїми враженнями про героїню! 

Ти пішов і нічого не лишив,

Ні снаги, ні кохання, ні сліз…

Тільки біллю солоною вишив,

Непочатої долі ескіз.

Дужим птахом, у вільнім польоті

Ти піднявся в далеку блакить,

Залишивши в безликій чорноті

Моє серце, що досі щемить.

Мав надію на щастя велике,

А натомість - лиш кроки сухі

Тої туги, що поглядом диким

Прикликає години лихі.

Ти залишив по собі лиш пам’ять,

Що тепліє у рваній душі,

Не схилитись більше до рам’я,

Заховавшись, як доти, в тиші…

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ирина Мороз
27.01.2020, 19:26:01

Вірш чіпляє за живе... Дуже гарно!!!!!!

Sofi Renard
27.01.2020, 21:14:19

Ирина Мороз, Дякую, рада що Ви вподобали!

avatar
Kv Kv (Julia Lime)
27.01.2020, 13:01:13

О це дуже гарно !❤❤❤

Sofi Renard
27.01.2020, 13:28:31

Kv Kv, Дякую Вам!

Інші блоги
Моя щира рекомендація!
Зверніть, будь ласка, увагу на нового автора на порталі, котрий з перших історій, з перших рядків вже зарекомендував себе з неймовірної сторони! Людина, яка памʼятала мене неправильно Він не мав закохуватися в неї. Вона
Перлина від Леона з "Палацу гріхів"
Дивовижно, як людина, що має неабиякий хист псувати життя оточенню, може так добре знатися на подарунках. Бути серед людей не його вибір, але це зовсім не означає, що він неуважний до тих, кого сам обрав.
Альтернативна обкладинка
А ви знаєте, що в історії "Прости мені моє мовчання" був ще один варіант обкладинки. Ось такий: Мені вона теж дуже подобалась, але як зауважили читачі в ТГ, у маленькому форматі це будуть дрібні, незрозумілі деталі.
Обери мене...
Він хоче, щоб я його обрала. Але чи готовий прийняти відмову? Радослав рушив уперед, впевнений, що я піду за ним. Я йшла не тому, що підкорилася його впевненості, а тому, що хотіла почути продовження. — Чого ти хочеш
Яка зустріч! Вірите, що випадкова?
Приводжу Едварда до обласної лікарні, у якій у мене є знайомий хірург. У моїй професії без таких зв'язків не обійтися. Поки Богдан Сергійович оглядає хлопця, сиджу під кабінетом, замислившись. Може, у Ніки з Едвардом щось
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше