Я у підніжжя піраміди... "Відгук про лікаря"

Про мій новий твір "Відгук про лікаря...

або Дещо про лікування людей у майбутньому"

Багато років та і десятилітть я мала у собі таємну думку. Ні, це не думка, це тихий відгомін майбутнього, у якому я нарешті серйозно сіла писати книги. Так от, саме він мені нашіптував, що все, від чого я страждала та отримувала досвід з мінусом чи плюсом - то все для літературної різноманітності. Бо прийде час, коли я без сильних емоцій то все це методично буду вписувати, вгортати у сюжети. Ну, не без нафантазованих зворотів і порівняннь, звичайно... Отже, я у підніжжя піраміди, до якої чалапала 46 років свого життя. Ах, як я вдоволена, що не взялася за цю справу раніше. Бо тут же - стілько читачів із живими відгуками! Та ще й не треба друкувати моє все бігом,перечіпаючись. Та ще й, щоб довго чекати, буде продаж чи ні, треба моя література чи...? Я наголошую іншим жіночкам та чоловікам - якщо вам уже років з гаком, а ви все ще не почали свою літературну діяльність, то зараз саме час для цього!

 

У 14-му році цього тисячоліття, коли все у нашій країні тріщало по швах та переверталося у нашій свідомості і соціально-територіальних сферах, мені не вдалося уникнути хвороби. Були дні, коли мене добряче шатало  і очі застилав туман. "Жити, хотілося жити!".  У момент, коли одна лікарка, на вигляд дуже професійна у своєму напрямку, потирала долоньки і готувала мене до операції - я встрибнула у дивовижний трамвайчик новітніх технологій. Тепер здається, що я тоді вдруге народилася. Може, й насправді наступне народження без зміни фізичного тіла так і відбувається? Хто зна, колись мені про це розкажуть.

З тих пір в мені оселилася абсолютна впевненість, що більшість хвороб можно вилікувати, аби була ваша королівська впертість та ця фантастична технологія. Вона, наче із майбутнього. Хочеться крикнути: "та чого ж ви проходите повз такого винаходу!" Але буду вести себе пристойно та інтелігентно та а буду то гарненько все тихо описувати. Пробачте, пишу, не як медик, а як вдячний пацієнт. І, якщо ви сприймете цю історію за вигадку - то хай вона буде втішним привітом із близького майбутнього, де усі мають добре здоров'я. Але я  вже там побувала...

 

 

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Alex Ant
04.01.2020, 22:33:19

не знав, що Ви пишете, зазирну при нагоді)

Мадам Бамба
05.01.2020, 10:55:19

Alex Ant, Розумію, що вам не так багато часу зостається після написання своїх творів. Тому дякую ще сильніше!

Інші блоги
Ваша перша сцена )
Діліться, якою була перша сцена, з якої почалася ваша книга? Не перше речення - а саме історія =)) У мене «Сваха під прикриттям» почалася 20 років тому не зі свахи й навіть не з основних подій сюжету. Перша сцена
Мою книгу порекомендували і я цьому шалено рада!
Дякую Delulu Fabii за рекомендацію❤️ Завдяки їй я розумію, що моя робота дійсно цікава❤️ Принагідно дякую Анні Лір, яка теж рекомендувала кілька моїх книг до прочитання❤️ Почитати книгу можна тицьнувши сю
Перейшли до діла))
Доходимо до наших кімнат. Я дістаю ключ і відчиняю свою. — Надобраніч, Нараку, — ввічливо кажу своєму вимушеному супутнику й заходжу в кімнату, збираючись зачинити двері. Але чоловік устигає вставити ногу в щілину
Герої, що заслуговують на Оскар: частина 3
Друзі, щиро перепрошую за мою тривалу відсутність. Зізнаюсь, за цей час я дуже скучив за героями ваших книг! Та наш марафон повертається, і я знову радий вітати вас у нашому літературному залі слави! Одразу зізнаюся: цей
Оновлення вже на сайті!!! Відразу 2 нових розділи!
Всім привіт! Щойно було опубліковано одразу два розділи нової історії. Приєднуйтесь! Я присягнулась помститися чоловікові, який зруйнував моє життя. Чоловікові, через якого я втратила найдорожчих людей. Він
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше