Я у підніжжя піраміди... "Відгук про лікаря"

Про мій новий твір "Відгук про лікаря...

або Дещо про лікування людей у майбутньому"

Багато років та і десятилітть я мала у собі таємну думку. Ні, це не думка, це тихий відгомін майбутнього, у якому я нарешті серйозно сіла писати книги. Так от, саме він мені нашіптував, що все, від чого я страждала та отримувала досвід з мінусом чи плюсом - то все для літературної різноманітності. Бо прийде час, коли я без сильних емоцій то все це методично буду вписувати, вгортати у сюжети. Ну, не без нафантазованих зворотів і порівняннь, звичайно... Отже, я у підніжжя піраміди, до якої чалапала 46 років свого життя. Ах, як я вдоволена, що не взялася за цю справу раніше. Бо тут же - стілько читачів із живими відгуками! Та ще й не треба друкувати моє все бігом,перечіпаючись. Та ще й, щоб довго чекати, буде продаж чи ні, треба моя література чи...? Я наголошую іншим жіночкам та чоловікам - якщо вам уже років з гаком, а ви все ще не почали свою літературну діяльність, то зараз саме час для цього!

 

У 14-му році цього тисячоліття, коли все у нашій країні тріщало по швах та переверталося у нашій свідомості і соціально-територіальних сферах, мені не вдалося уникнути хвороби. Були дні, коли мене добряче шатало  і очі застилав туман. "Жити, хотілося жити!".  У момент, коли одна лікарка, на вигляд дуже професійна у своєму напрямку, потирала долоньки і готувала мене до операції - я встрибнула у дивовижний трамвайчик новітніх технологій. Тепер здається, що я тоді вдруге народилася. Може, й насправді наступне народження без зміни фізичного тіла так і відбувається? Хто зна, колись мені про це розкажуть.

З тих пір в мені оселилася абсолютна впевненість, що більшість хвороб можно вилікувати, аби була ваша королівська впертість та ця фантастична технологія. Вона, наче із майбутнього. Хочеться крикнути: "та чого ж ви проходите повз такого винаходу!" Але буду вести себе пристойно та інтелігентно та а буду то гарненько все тихо описувати. Пробачте, пишу, не як медик, а як вдячний пацієнт. І, якщо ви сприймете цю історію за вигадку - то хай вона буде втішним привітом із близького майбутнього, де усі мають добре здоров'я. Але я  вже там побувала...

 

 

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Alex Ant
04.01.2020, 22:33:19

не знав, що Ви пишете, зазирну при нагоді)

Мадам Бамба
05.01.2020, 10:55:19

Alex Ant, Розумію, що вам не так багато часу зостається після написання своїх творів. Тому дякую ще сильніше!

Інші блоги
Знижка + промики!!!
Привіт, мої хороші! Сьогодні діє знижка на книгу "Заборонене кохання". Якщо ви її не читали, поки вона була безкоштовною, чи хочете мати в своїй бібліотеці, в вас зараз є можливість придбати цю книгу
⚡ Знову ті ж граблі) ⚡
Усім добридень ☀️❄️ У книзі "По сусідству з Грозою" ⚡ вийшло оновлення. Щоб заспокоїтися після розмови з Вадимом, Ліза йде гуляти з подругою. Чи допоможе це їй? Не вмикаючи світла, скинула взуття
Тінь її обітниці. Добірка фільмів, книг та музики
Я вирішила не чекати вечора й виклала завершення історії "Тінь її обітниці" повністю. Приємного читання! ❤️ А якщо вам сподобалась історія Амелії та Джорджини, то ось вам добірка фільмів, книг та музики, яка продовжить
Як же я ненавиджу людей!..
Що, здивовані? Ошелешені? Обурені? Насправді це всього лише світогляд мого нового героя, оповідання про якого приурочене до Дня святого Валентина. Щиро кажучи, я не фанат цього свята і не дуже люблю такі сценарії, але
Материнська любов.
Невеликий спойлер із наступного розділу, де свекруха змусить Мирославу заплакати, і ми дізнаємося справжнє її ставлення до невістки. ❤️Потім Родіонівна дістала якусь поламану саморобну іграшку, страшненькі
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше