Поки всі скаржаться на творчі кризи, я страждаю від творчих бумів. Як це блін зупинити в своїй голові???? Дописую одну історію, і думаю ну ось все, має полегшати, а незавершених історій стане менше. Фігушки! На місце однієї написаної приходить три нові ідеї.Часу на які звісно немає. Але якщо вони згорять не виплеснувшись на папір буде так шкода. Та і мулятимуь вони з півроку в голові точно. А це значить ні однієї нормальної поїздки, ні одної нормальної пішої прогулянки, весь час ніби сновидиш наяву, бо думаєш про ті сюжети. І кожен раз треба видирати себе в реальність.
Як ви боретесь з непрошеними всплесками бурної фантазії?
15 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиРаніше теж "так і перло" одна книга(вже почата), потім інша, а там вже третю треба почати, бо забуду (ідея ж гарна). Мені було років вісімнадцяти-двадцять Зараз вже спокійніше, дописую те, що почала. Але буває, коли лягаю спати продумую ту, чи іншу ідею. Почекайте відпустить. І буде все гаразд.
Roksi Royz, Дякую за пораду))
Я поки лише вчуся з цим боротися, бо раніше перш ніж дописати одну, починала п'ять інших((( Мене то страшенно гнітило. Тепер намагаюся ті ідеї вивернути в потрібне русло, якщо ж ні - сідаю, записую, і повертаюся до попередньої книги. А що робити? Знаю, що чим більше опиратися тим поривам, тим більше вони будуть тиснути на мозок.
Круто, коли подібний потік ідей можна вмістити в один жанр. Я в такому випадку намагаюсь записати все, а потім накидати приблизний зміст частини чи всієї книги, що вміщає всі ці ідеї. Тоді залишається тільки літературно поєднати всі ці події і вуаля, книга або її частина готова.
Dmytro Chornota, Я перегорю поки до неї дійдуть руки((
Насолоджусь ними.... :-)
Зате є вибір. :-) І можна вибрати з суцільго шуму гідні уваги ідеї
Хах, ніяк)))
В самої теж таке часто буває...) Записую все, що придумаю в блокнот або в окремий вордовський файл. Так налічилося близько 60-ти таких "ідей"... Ну, це таке)) Воно потім згодом минає, а потім знову з'являється....))
Останнім часом теж помітила, що думками постійно в сюжетах та зі своїми героями. Ніби ходжу, щось роблю, спілкуюся, а сама постійно пропускаю слова повз вуха, або замість цукру додаю в чай сіль))) Іноді так захоплююся, що ні з того, ні з сього починаю всміхатися)) І тоді чоловік починає непокоїтися))) Але все одно це не може не подобатися! Приємно, коли є що записати)
Ніяк) Назви та ідеї занотовую та кидаю у спецпапку, яка так і зветься "ідеї".
Мені це дуже знайомо)) Ніяк не борюся. Мені, навпаки, це до вподоби. Можливо, через те, що в реальному житті маю забагато проблем, тому творчість є певною мірою втечею, відстороненням від неприємних думок і емоцій. Іноді пишу щось і плачу, так сама переживаю те, що трапляється з героями. Але про це нікому не розповідаю, бо ще подумають, що пора до психіатра)) От хіба що колеги-письменники зрозуміють))
Теж саме))) Записую ідеї та вмовляю себе, що напишу у наступному році))) хоча розумію, що у наступному... До старих ідей додадуться ще й нові))
Анна Пахомова, Ну я записую у двох реченнях просто ідею, або фішки які вже вигадала)
Навіщо ж зупиняти?))) В мене немає такого, щоб в голові не прокручувалися ідеї. Для мене творча криза - це, коли знаю що писати, але не можу писати. А якщо перепрацювалася і з голови зникли ідеї, то катастрофа, мені тоді дуже важко на душі. Інакше у голові завжди сімсот ідей, лише з ними мої прогулянки і відпочинок повноцінні)))
Ох, тобі пощастило з цим примитись)))))
Эм-м-м-м-м ніяк) Просто записую в нотатки на телефоні та інколи їх поповнюю. Час від часу перечитую щоб освіжити в голові. Якщо ідея дійсно крута то її час прийде)
А щодо нормальних поїздок і пустої голови, то забудьте про це взагалі. Всі прогулянки в мене або я думаю над своєю книгою, або ж над чужою (аудіокнига + піша прогулянка = моє щастя)
Дам пораду може поможе)
Не бійтеся взяти у роботу глобальну ідею яка вам пришла до голови. Не пишіть розповіді пишіть повноцінний роман на 70 тисяч слів і більше. Велика ідея може включати безліч маленьких, і надлишок фантазії можна скерувати в розширення якоїсь головної ідеї.
Дякую. Зничить не одна я з цією шизою, і її не спинити)))))
Нiяк. Iдеi весь час загоряються i згоряють в атмосферi нашоi уяви. I деяким судилося в нiй приземлиться, а отже i реалiзуватися. А деякi згодом вiдкопаються як залишки, i будем гадати i додумувати як воно мандрувало до нашоi уяви
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати