Брак часу

Один розділ за один день? Та легко, лиш би час на це був!))

Любі автори, чи знайома вам така ситуація? Як взагалі вам вдається подолати брак часу? Як часто викладаєте нові розділи й скільки часу приблизно вони займають?

На сьогодні я зіткнулася з такою проблемою, як нестача часу... Хочеться багато чого виконати за день, але так важко щось встигнути... Неначе мить - і день кудись минув)

8 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Дмитро Чорнота
25.11.2019, 22:35:41

Брак часу подолати не вдається ніяк )). Є час - пишу, немає, ну то що поробиш. Можна, звісно, вночі годинку пописати, але все потрібно робити в міру. Тому до ранку не засиджуюсь. Тому коли як...

avatar
Мар'яна Доля
25.11.2019, 22:19:02

Я зазвичай пишу розділ у день ( десь приблизно на 10 тис. зн або трохи менше, або трохи більше). Але зараз, з Листопадовим марафоном, буває. що й по два на день викладаю ( зазвичай, у вихідні). Все через те, що в процесі в мене три книги. Пишу по черзі, по розділу на кожну))

Показати 2 відповіді
Мар'яна Доля
25.11.2019, 22:34:08

Juli Pencil, Ну, буває, що й не виходить розділ у день)) всі ми люди, у всіх робота, родина і все таке. Але в основному намагаюся дотримуватися такого режиму, бо знаю, що читачі чекають))

avatar
Ліна Алекс
25.11.2019, 21:56:13

Мій звичайний темп, коли пишеться з нуля і все потребує ретельного пропрацювання, - глава на місяць. Але для цього порталу це дуже рідко. Останній роман пишу швидше, десь глава на тиждень, але й те не завжди вдається. Якби ж то була можливість присвятити себе письменству цілковито, не відволікаючись на щоденну реальність...

Juli Pencil
25.11.2019, 22:26:43

Lina Alex, О, так, розумію... Якби не повсякденні справи, то я теж була б не проти повністю зануритися в письменництво...)

avatar
Ксенія Чейз
25.11.2019, 22:14:27

Я встановила собі графік і притримуюся його. Зазвичай пишу щодня, хоча б годинку. Це непросто, оскільки, окрім основної роботи, є ще купа домашніх справ, родина, але це мій час для відпочинку, тож рідні розуміють. А якщо випадає вільна хвилинка поза графіком, то сідаю працювати, бо пишу ще й у співавторстві. За тиждень пишу десь 35 тис. знаків ( у мене це 3 розділи). Не скажу, що у мене не буває форс-мажорів! Та що поробиш, це життя!

Juli Pencil
25.11.2019, 22:24:26

Ксенія Чейз, Так... іноді буває, що сторонні справи не дають багато часу приділяти письму) Та все ж, намагаюся кожного дня хоч трохи знайти часу для цього))

в одній книзі три розділи в тиждень)) і у ще одній, паралельній стільки само))

avatar
SiBiMol
25.11.2019, 21:33:05

Нажаль пишу один розділ на місяць. Не скажу що я пишу його цілий місяць але і не день. Діло в тому, що пишу детектив і наукову фантастику, це серйозні жанри які потребують кропітливої праці. Але дійсно потрібно писати більше)

avatar
Ірина Ярошенко
25.11.2019, 21:03:39

Рік тому я писала розділ раз на тиждень, тепер же можу хоч і щодня. Головне - це правильно організувати роботу і не відволікатися. Так, на одну главу у мене в середньому виходить від 2 до 4 годин.

Juli Pencil
25.11.2019, 21:13:09

Ірина Ярошенко, Ех... Не відволікатися - того мені ще справді треба навчитися))

avatar
Ана-Марія Еріш
25.11.2019, 20:54:25

останнім часом викладала щодня, і це важкувато, бо 5 книг в процесі) але, я пишу наперед) а от зараз через те, що немає інтернету на ноутбуці, не викладала(

Показати 2 відповіді
Ана-Марія Еріш
25.11.2019, 21:03:00

Juli Pencil, була б моя воля, я би ще добавила) але то перебор) ті книги чекають свого часу)

Інші блоги
Запрошую до новинок ❤❤❤
Анотація: Через борги батька я на місяць опиняюся в будинку жорсткого чоловіка. Про його сім'ю ходить стільки жахливих чуток, що всі стараються обходити їх стороною. Адам Горцев холодний та безжальний,
Дорослі герої ≠ дорослі проблеми
Інколи я читаю, сюжет цікавий, але ставки — не відповів на повідомлення, подивився не на ту жінку. Стає нудно. Мені. Хоча я не применшую, для багатьох людей це дійсно важкі, значимі події. Але часто це можна вирішити
Ось і все. Фінал
Навіть у найтемніших казок є свій останній розділ ⏳ Всередині дивна суміш тиші, полегшення і легкого болю. Так завжди буває, коли відпускаєш історію, яка жила з тобою так довго. Останній акорди пролунали.
Люди, які добряче випили, дуже люблять говорити
Бар називався «Зілля забуття». На вивісці була намальована стара відьма з довгим кривим носом, яка сиділа на мітлі й підморгувала перехожим. Виглядало це доволі кумедно й саркастично, ніби власник навмисно насміхався
Трохи анонсів і картинок!
Чи бояться вампіри привидів? Що саме злякало Вадима, можна дізнатися в "Оберни..." І трохи спойлерів до сьогоднішнього "Котик для Вищого" — А тобі що, й справді цікаво, привиде? — Вадим поставив
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше