Говорячи про історичну постать, про літературного героя і просто князя, варто пам`ятати, що він все ж був людиною. Може це дивно звучить, з точки зору літератури. Бо ж зараз в моді триллери, екшин... і, взагалі, вплив кіно на літературу важко переоцінити. Він величезний. Але і з ним можна працювати, якщо вірно підібрати історичну постать.

Всі ми знаємо короля Данила та його сина Лева. Дехто напевно чув про Галицько-Волинське князівство. Та мало хто знає, що утворилось князівство у 1199 році, за часів правління князя Романа. Це в нього була ідея об`єднати Волинь та Галичину в єдину державу.

І, надалі, всі князі Галицько-Волинської держави прикладали надзвичайно багато зусиль, щоб зберегти Князівство Романа. Король Данило вже з юних літ відбивався від зазіхань Польщі та Угорщини, а потім ще й захищав державу від монгольської навали. Лев Данилович став гідним наступником політики батька.... Але ніхто з династії Романовичів не перевершив князя Романа.

Він не був святою людино. Скажімо прямо, князь Роман був далеко не святою людиною... Але тим він і цікавий. Чого вартий лиш його шлях, як чоловіка і як батька. Якщо забути на мить про ту нудну політику.

Він був князем по праву народження. І як князь він мав певні обов`язки перед народом. Він мав дати Волинському князівству нащадка, забезпечивши цим самим спадковість влади.

А, натомість, князь Роман прожив більшу частину свого життя з усвідомленням того, що в нього є лиш дві доньки, які, за не писаними середньовічними канонами, не могли правити. Правда, історія знає виключення з правил. Та ця історія про чоловіка... просто про чоловіка, що хотів сина.

Можете уявити, що робилось в нього на душі? Імпульсивний, талановитий, емоційний князь, який будь-кого змусить з собою рахуватись. Князь, який може все і робить, що хоче.... Саме цей князь ніяк не може завести спадкоємця.

Та князь Роман не був би собою, якщо б і цю проблему не вирішив.

Про те, який шлях довелось пройти гордому волинському князю, щоб підняти на руки маленького Данила, читайте на сторінках Князівства Романа. 

Якщо ви думате, що князь Роман був єдиний у своєму бажанні мати сина, то ви помиляєтесь. Мораль середньовіччя була безжальна навіть до вінценосних осіб.

Наприклад, король Англії, Шотландії, Ірландії та іноді Франції Генріх XIII. Красень - чоловік: лицар, спортсмен, ловелас, сам собі лікар і добрий католик, в душі.

Хто лишень не прагнув завоювати його серце...

Король і сам любив пристрасні стосунки, навіть будучи жонатим на Катерині Арагонській. Королева мала нещастя народити доньку своєму королю. Можете собі уявити, що пережила принцеса Марія при дворі свого батька? Не дивно, що в історію вона увійде, як Кривава Мері.

Та Генріха XIII не зупинив невдалий, за сердньовічною міркою, шлюб з Катериною Арагонською. Тим більше, що на обрії з`явилась вона.... Чарівна Анна Болейн.

Підступна жінка... Вона його обманула... Змусила розлучитись... Посваритись з самим Папою Римським і навернути католицьку Англію в реформаторську англіканську віру....

Та, головне, вона обіцяла йому народити короля Англії....

І Анна народила дівчинку, Елизавету, що зійшовши на трон скаже: "Моє тіло - тіло слабкої жінки, але моє серце - король Англії".

Лиш третя жінка короля Генріха народить йому сина. Але доля буде не на його боці.

Ми дивимось на королів з точки зору політики. яку вони вели, реформи, які вони учиняли. Та ми часто забуваємо, що навіть всемогутні королі були людьми. І ніщо, близьке нам, їм чужим не було. Вони любили і страждали. Їх також кривдили. Їм зраджували... Правда, скривдити короля можна було лише раз.

Любіть історію.

Читайте книжки.