Додано
23.10.19 13:28:52
Про фентези...
Помітила, я одну річ таку, що коли пишешь фентези -- дуже багато тексту виходить. Ти пишешь й пишешь... Нібито вже списано багато, а до кінця книги ще далеко. Герої немов би живуть своим життям, та ти повертаешься до них знов і знов.
Нещодавно знайшла в себе, незакінчений фентезі. Написано як більше половини книги, але... якось не лежить душа, щоб закінчити роботу. Вже якось не цікаво, та і забула чим хотіла закінчити книгу. Пам*ятаю, що повинна бути війна і все...
Сиджу і міркую. Чому так? В мене тільки так?...
Roksi Royz
100
відслідковують
Інші блоги
Вітаю всіх і бажаю гарного неба! Як і написано в моєму заголовку, це абсолютна неправда, що в моїх творах немає кохання. Адже як би я не хотів та не відмовляв героїв від цієї емоційної пастки, вони все одно роблять по-своєму
Вітаю всіх і бажаю мирного неба! Щось я давненько не розповідав про свої оновлення, хоча вони виходять згідно з графіком («Посмертя» — щодня, «Темні історії Малефича» — через день). У сюжеті за ті кілька
Вітаю всіх і бажаю мирного неба! Починаємо наше недільне інтерв'ю! Журналістка (заглядає в блокнот): Вітаю, шановні читачі! Сьогодні у нас унікальні гості: віп-стрілок Еех із дилогії «Посмертя» та лейтенант
Вітаю, друзі! Як ви вже знаєте, близько двох тижнів блогів на тему нових розділів не було, та оновлення по книзі продовжували виходити регулярно. Знаю, що не всі мали змогу та бажання ходити у інстаграм, тож вирішила додати
Дівчата, хто ще не читав?) Тільки сьогодні повний текст за ціною передплати! "Зрадник. Некохана дружина" - Як ти міг зраджувати мені, Славо? Я ж все для тебе робила…
- А чого ти чекала, Женю? Я що тобі в коханні
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ пишу історичний роман. В мене наразі три повних розділи, 224 сторінки, на сайті. Але, по-суті, то лише вступ. Хоч я стискаю сюжет, як можу. Там ніяк не вийде коротко розвернути сюжет і коротко звернути.
А незакінчений твір... з одного боку, це нормально. В мене на початку таких штук п`ять було. Та я не завершувала твори, бо самій ставало не цікаво. Я їх переростала швидше, ніж дописувала.
З іншого боку, мене вчив батько не братись за перший розділ книги, якщо не знаєш, чим закінчиться історія. Тому я погано уявляю, як то можна писати сюжет не знаючи його завершення?
У мене купа недописаного лежить, і от одну вже й закінчила, а лежала, мабуть, років з десять. Просто перечитайте те, що написано, і, якщо вирішите дописати, то просто почніть думати про цей твір, уявляти його героїв, підберіть музику, яка надихне, передивіться фото якісь, що асоціюються, і робота піде! І не зважайте на те, що може закінчитися не так, як ви того хотіли раніше, бо це не важливо. Ми змінюємося, як і наші погляди на щось, тож відпустіть героїв і подивіться, куди це їх занесе. Бажаю натхнення та багато історій!
Roksi Royz, Удачі вам і натхнення!
Коли робиш великий перерив у роботі над однією книгою, так часто буває. Мені допомагає у цьому випадку перечитування того, що написано, та складання плану.
Roksi Royz, натхнення може прийти і під час самої роботи. У мене так зазвичай і відбувається)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати