Хто вигадав ідею книги? Чи є серед нас лідер?

Усім привіт :)

Перед тим як розпочати нову тему блогу, хочу трошки повернутися до минулого, де Аліса відповідала на питання "Несподівана чи "вимучена" дорога до співавторства?". Мій любий співавтор прийшов до висновку, що ідея писати щось разом все ж виникла несподівано. Але зі свого боку скажу, що ця дорога все ж була і трохи “вимучена” :) Для мене. І саме у лапках. Бо насправді я мучилася від бажання писати, а не навпаки. Мене такі думки почали відвідувати ще на початку осені, мабуть. Якось так не нав’язливо, але були. Я їх гнала, бо попередній невдалий досвід викликав в мене лише неприємні відчуття від слова “співавторство”. Бажання зростало, а я його знову гнала, а воно знову зростало… В мене ось прямо речення в голові крутилося… “Аня, ти що дурна, хочеш власними ногами на ті ж граблі наступити? Воно тобі надо?” Ось так. А коли вже ми заговорили про це з Алісою конкретніше… Це був справді вечір мук. Бо ми тільки робили крок вперед “так було б класно” і знову назад “та ні… ну, мабуть, пізніше”... “хоча було б прикольно”... “та в нас стилі різні”... і отаких вперед-назад було багатенько))) Як виявилося тепер, що Аліса не хотіла на мене тиснути, а я… ну я не хотіла сама на граблі лізти))) 

А потім вранці мені написала Аліса: “З'явилася ідея, але вона ще не зріла…”. От і все. Це було 18 вересня. День, коли вирішили остаточно, що будемо писати разом :) Я коли почула рішучість в її голосі, сама взяла і наступила на ті “граблі”. А вони виявилися пухнастими та приємними. Тепер злазити з них не хочу!!!) 

Тож ми плавно підійшли до питання - хто вигадав ідею книги? І це дуже складне питання :) Від самого початку моя ідея була така, щоб випустити історію як подарунок на свято, а значить, вона повинна бути пов’язана з Хеллоуїном. Далі, коли мені вранці написала Аліса - в неї був абстрактний план дійства, на якому ми одразу зійшлися. Так вийшло, що писати я почала першою і те, що я написала (як каже Аліса) стало основою сюжету. Але я не вважаю, що мій внесок більший, бо саме Аліса в нашій історії влаштовує сюрпризи ;) Ось просто приклад. Позавчора ми йшли за планом, як вночі ця божевільна дівчина в 1000 символах все змінила до гори дригом ахахаха. А я як прочитала, скотилася під стіл і кричала від захвату. А поки кричала навигадувала, як ми зможемо розкрутити сюжет, направляючи його в нове русло.

Ось так я реагувала на те, що написала Аліса)) дуже бурхливо)) бідна дівчина)

А потім виявилося, що я майже прочитала думки дівчини щодо продовження :) Знову містика)) Ось, що відповіла моя Алісонька:

Подобається вам таке “закулісся”?)

Так і працюємо :) Так, є основа. Більшу частину розповіді ми йдемо за планом, який затверджуємо тільки разом, а потім Аліса видає божевільний “хіт”))) Я закручую продовження, вона закручує моє… і воно все крутиться і вертиться, а ми такі приголомшені сидимо :DDDD В нашому тандемі в 99% ситуацій одна ідея відштовхується від іншої. І це кльово мені здається :) Багато дрібниць ми узгоджуємо разом, дещо залишаємо сюрпризом для нас самих. На деякі обговорення можемо витратити багато часу перед тим як почати писати, а буває, що все вирішується за секунди. Кожна з нас не боїться висловлювати ідеї, і завжди готова зробити крок назад, якщо її ідея не сподобається. Але такого ще не було)) Тож відповідаю на друге питання… я вважаю, що лідера серед нас немає! Ми обидва лідери! Це стосується не тільки написання спільного твору, а й технічних моментів. Наприклад, ми з Алісою одразу вирішили, що я займаюся візуальною частиною нашої співпраці, а вона займається редактурою. Це було очевидно, бо кожна знає свої сильні сторони. При цьому, знову ж таки, я не роблю усе на свій смак. Мені хочеться, щоб цій дівчині усе подобалося настільки сильно, як і мені. Тому коли Аліса сказала, що 2 хвилини буктрейлеру краще вирізати (не буквально, але так воно звучало в моїй голові)... я пішла постояла під гарячим душем, випила дві кружки кави і почала перероблювати відео, яке робила усю ніч і весь вечір ги)) Але вийшло набагато краще! Дякую, Алісі! Також і вона радиться зі мною, коли хоче щось змінити в тексті під час редактури. Як то кажуть мудрий лідер, знає, коли треба передати естафету іншому. Хто так каже? Не знаю. Але хтось же каже)))

У минулому блозі моя чарівниця написала, що зараз пробує себе в іншому стилі написання і в цьому вона справді пішла на поступки мені (це так! і я дуже вдячна)... Не знаю, чи це принесе їй корисний досвід… Але від себе скажу, що заради нашого співавторства я почала писати українською мовою. Не російською, а потім перекладати. А одразу українською! І за це я теж дуже вдячна Алісі. Адже дуже довго хотіла це зробити і вагалася. Але разом з нею я вчуся гарній мові, і… навіть вже пишу свої власні книги одразу українською, ура!))

Наостанок (бо вам вже, мабуть, набридло) скажу, що ми як мудрі лідери (ги) одразу вирішили, хто від чийого лиця в книзі буде писати. Карти не розкриємо до 31-го числа. Нам цікаво чи ви вгадаєте ;) А поки чекаємо наступного блогу від моєї зірочки, в якому вона розповість про те, як ми працюємо разом і які види спільної роботи встигли вже випробувати на собі.

Посилання на кохану Аліску на Litnet, Facebook та Instagram ;)

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Уляся Смольська
12.10.2019, 17:49:05

Ого, Анют, яка цікава розповідь!) Так класно читати інсайдерську інфу про вас))) Ніби підглядаєш збоку))) Гггггг))) Нарахунок поділу ролей - тут ви класно придумали, як у книзі, так і у тому, що ти за візуал, а Аліска - за граматику) Це дійсно ваші сильні сторони. А ти мене кстаті здивувала! Тим, що пишеш спочатку на російській, а вже потім перекладаеш) І я дуже радію, що ваш майбутній твір буде для тебе не тільки новим у тому розумінні, що написаний у співавторстві, але й одразу написаний тобою українською) Ви молодці! Я пишаюся вами, дівчаточка!

Показати 2 відповіді

Алиса Ольгич, Дякую, Улясю, за приємності! Тааак, навіть коли перейшла на укр версії все одно... продовжувала писати спочатку російською, хоча в цьому вже не було сенсу. Був страх, що буду гірше писати українською... що в ній у мене менший словарний запас і від цього страждатиме якість книг. Але почавши читати українською, вже почала відчувати в собі сили... але все одно відкладала, думала може з наступного року почну...) Але співавторство штовхнуло мене зробити це значно раніше! І я щаслива, бо тепер стільки часу економлю))

Клас, надзвичайно цікаво стежити за цими блогами, ви дві молодчинки!!!! з нетерпінням чекаю на шедевр, я до речі вже так зрозуміла, що оповідання плавно переростає в книгу, правда?))))

Показати 2 відповіді

Вікторія Задорська, На 31-е точно буде оповідання... ну може занадто величеньке ахахха) Короче коротка історія (як каже Аліса) з перспективою. А коли буде та сама "перспектива" поки секрет)))

avatar
Юліанна Бойлук
12.10.2019, 12:45:12

І зовсім нам не набридає, навіть не кажи такого))) Навпаки це ваше закулісся настільки цікаве, що читала б і читала))) ми всі дружно чекаємо книгу))))

Показати 6 відповідей

Юліанна Бойлук, Ну може колись... Коли ми зустрінемося з Алісою (так-так, Аліса, це запрошення на побачення), то щось і знімемо ги)) Шкода, що ми не в одному місті живемо.

avatar
Алиса Ольгич
12.10.2019, 13:57:02

Моя Кохана, тепер ти мене змушуєш витирати сльози щастя. Сама ніколи не думала, що спільна творчість може принести стільки радості. Та де там, я взагалі була переконана, що ніколи ні з ким не зможу працювати у парі. Бо як ти сказала, ми обидві - лідери. Ми звикли покладатися на себе і працювати самостійно. Але з тобою... мені навіть краще, ніж самій. Ось що я усвідомила. Факти говорять самі за себе. Я не працюю над своєю книгою (не про "Прокляття для відьми" йде мова, читачі, не хвилюйтеся, там все добре), а думаю лише про наш спільний твір))) Люблю тебе, Анюта))

Показати 3 відповіді

Алиса Ольгич, Оу!!! Моя підсвідомість, мабуть, вже теж цього дуже хоче)))))

Інші блоги
Маленький анонс
Мій друг чекає на новий твір. Сподіваюсь, не він один, бо твір пишеться.
Хшар та хшарики: візуалізація
Хшар та хшарики Всім привіт! Як ви могли помітити Азамат дуже часто використовує слово-паразит “Хшар”. Що ж воно означає? Насправді це слово належить до мови Дракосу, і саме там воно до Азамата і “причепилося”. Хшарики
Містичний роман
Я сьогодні з дуже коротким оголошенням для моїх неповторних, щоб не писати зайве, "воду" не лити. Для читачів - поціновувачів містичних історій. "Містичне кохання" вже чекає на вас тут Можливо, ви вже колись читали
Запальна сварка... Злюка та сонечко)
Вітаю, мої любі Натхненники!!! Новинка Книга “TATTOO КОХАННЯ ТА COFFEE” Безкоштовно! Уривок: — Дяк… — відкрила рота я, але Гора м'язів відпустив мою руку, і насупившись, не дав договорити. —
Вагітна наречена вже на букнет
Привіт, хочу запросити вас до інтригуючої новинки від Еліс Кларк! Анотація до книги "Вагітна наречена" Марк отримує від дядька у спадщину будинок і омріяну земельну ділянку. Але тільки, якщо він виконає одну непросту
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше