Всім привіт! Давайте знайомитися ))

Ось і я вирішила спробувати українську версію сайту, а обживатися на нових ресурсах завжди складно)) Зазвичай я пишу російською мовою, але українська мені теж рідна, тому коли мене запросили на цей ресурс, я з радістью погодилася спробуваті. Хочу представити вашій увазі пробну викладку першої частини роману "РАБ". Якщо ви знайомі зі мною, як читачі з інших ресурсів, буду рада вашій підтримці. Якщо не знайомі - буду рада подвійно вашим відгукам. Сподіваюся, у нас вийде цікаве спілкування! )) Приєднуйтесь!

Ця книга розпочала свій шлях на самвидаві. Її любили, хвалили, деякі лаяли - причому за те ж, за що інші хвалили, навколо неї кипіли суперечки і велися баталії. Але найголовніше, що байдужим вона не залишила нікого. Я рада представити її українській аудиторії та буду рада, якщо ми з вами знайдемо спільне.

Анотація 1

Поки людина відчуває біль – вона жива. Поки людина відчуває чужий біль – вона людина.

(Франсуа Гізо)

Я зустріла його на найскладнішому завданні з усіх, що довелося виконувати. Від чіткого дотримання інструкцій та правил залежить не тільки успіх моєї місії, але й життя. Він всього лише раб, що волею долі потрапив в моє розпорядження. Як вчинити, коли перед очима страждає реальна, жива людина? Що робити, якщо слідувати інструкціям стає занадто складно? Адже я теж жива людина.

Я потрапив до неї безправним рабом, що майже забув себе. Шість нескінченних років мріяв лише про свободу, але з Тарину втекти неможливо. У світі усталеного матріархату чоловікові-рабу, колишньому вільному, нічого не світить. Таких не відпускають, таким показують всю повноту людської жорстокості на тлі вседозволеності. Господарям не можна вірити, вони здатні лише прикидатися й насолоджуватися владою. Господарям не можна відкриватися, навіть коли так не вистачає простого людського тепла. Але ж я теж – жива людина.

Ця книга – про справжню мужність, про доброту всупереч розсудливості, про любов без умов і про те, що таке людяність.

Анотація 2

Тамалія Нілова працює під прикриттям на планеті Тарин, де встановлено матріархат і процвітає рабство. Несподівано завдання ускладнюється психологічно, коли їй дарують особистого раба, і доводиться безпосередньо поринути в усе, що пов'язано з людським болем і примусом. А що в тобі відкрилося б в разі несподіваної необмеженої влади над собі подібним?

Попередження. Незважаючи на взяту тему, не потрібно чекати в романі БДСМ, порнографії і різних детальних описів непривабливих сцен. Деякі елементи насильства та еротики присутні лише для того, щоб відтінити характери і долі. Для мене набагато важливіші психологія, душевні якості і вміння залишатися людиною в будь-яких умовах.