"Я кохаю Вас, пане професоре" | Post Scriptum

Привіт ♥

Ось і добігла кінця моя робота над другим об'ємним твором "Я кохаю Вас, пане професоре". Написання, редагування (звісно, трохи згодом я до цього ще повернуся)  і викладення зайняло майже чотири місяці. За цей час я встигла прив'язатися до своїх героїв, тому зараз і радісно, і сумно водночас. 

Історію виникнення ідеї я вже писала у відповідь на питання до одного з записів мого блогу. Тут же хочу додати, що мені насправді було доволі складно зважитися реалізовувати подібний задум. Я й сама ще студентка, маю викладачів різного віку, а історія, до всього, від першої особи написана... Зрозуміло, що могли припустити) Втім, тоді я подумала: ну чому моя ідея має припадати пилом через такі дурниці?! І взялася писати. А чому написано від першої особи я вже якось пояснювала (отут, ближче до кінця запису).

Втім, у кожному моєму творі є хоча б трішечки від мене. Є і тут. І це любов до педагогіки. Ось, наприклад, ця цитата не вигадка, а мій спогад з минулого:

Пам’ятаю, як ще років у вісім-дев’ять розсаджувала всі свої м’які іграшки за імпровізовані парти: стільчиками служили книжки, а роль самої парти відігравали шматочки картону з-під цукерок, перегнуті в двох місцях. Я «вчила» з ними простенькі віршики і табличку множення, вимальовувала літери, клеїла аплікації з природних матеріалів та читала казки.

Особливі в цьому творі й ромашки. Їх колись подарував мені мій хлопець, якраз перед екзаменом з математичного аналізу;))) То були перші квіти, які я отримала від нього, перебуваючи в статусі його дівчини. Тому в нас з головною героїнею Лізою одне на двох особливе ставлення до ромашок. 

Я б назвала ще кілька дрібничок, та тоді доведеться багато спойлерити. 

Отож, я дякую вам, мої любі читачі, за час, що ви приділили моїй книзі, за всі коментарі і зірочки. Ваша підтримка допомагає мені рухатися вперед. Тішуся, що ви у мене є й сподіваюся, що не розчарую вас своєю подальшою творчістю.

 

Цілуночки,

Ваша Торі

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олена Когут
30.08.2019, 17:12:25

Ви молодець!! А за детальки окреме дякую, що поділилися!!))

Вікторія Токар
30.08.2019, 17:17:35

Olena Kogut, Дякую) Я й сама люблю дізнаватися подібні детальки про авторів і їхні книги, тому подумала, що й іншим вони можуть виявитися цікавими☺

Інші блоги
Я отримала першу відповідь від видавництва!!!!
Вітаю, любі❤️ Вчора я отримала свою першу відповідь від видавництва щодо "(не) одна під дощем"! Всього через 8 днів!!! Я в захваті! Яка відповідь і що я про це думаю: дивіться тут✨
Книга ніжна немов вершки...
Привіт, любі Натхненники!!! Вже завтра буде діяти знижка на ось цю смачненьку книгу під назвою “Подвійні вершки”. Книга весела, емоційна та сповнена кохання та пристрасті. Цікаві події, випробування та історія, яка
...його душу шматували невидимі демони минулого.
Привіт, любі Натхненники!!! Спойлер до завтрашнього розділу. Смачні діалоги, саркастичні перепалки, пристрасть по вінця та заплутаний сюжет. Ласкаво прошу до книги "Дружина" Тим читачам, хто бажає трохи естетики
Грішні історії: пристрасть і багато забороненого
Якщо Ви тут, значить у нас з вами є дещо спільне - любов до палких почуттів, спокуси та історій, які змушують серце битись частіше. Якщо ви шукаєте книги, від яких палає тіло, тремтить душа, а мозок відмовляється відпускати
Те, чого ми найбільше не хочемо — завжди стається!
Вітаю, мої хороші!!! Напевно це така собі насмішка долі, — адже практично завжди стається ця чи інша подія, якої ми вперто не хочемо. Або ж принципово, як у романі, "Навіжена". Діана вперто не хоче, аби батько співпрацював
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше