Вітаю, літнетівці ♥

Торі і її рубкика "Що Торі на Літнет сподобалося" повертаються) Минулий випуск можна знайти отут. Все як завжди - довільний порядок, жодних рейтингів.

1. Мар'яна Доля "Сукня в горошок" (різне)

Життєва історія починається з доволі буденої сварки між мамою й донькою, яка мабуть, хоча б раз траплялася у будь-якої дівчинки-підлітка. Віка хоче піти на день народження до хлопця, який їй дуже подобається, але вважає, що їй для цього однозначно необхідна нова сукня. Адже його треба вразити! Втім, мама змушена відмовити, бо з грошима й так скрутно. Сварку почула бабуся. Вислухавши онучку, вона вирішила розповісти їй свою історію, про те, як і сама колись захотіла привернути увагу хлопця красивою сукнею...

Це коротеньке оповідання вражає своєю простотою й життєвістю. Змушує задуматися над тим, що дійсно цінне у людських взаєминах. А для мене особисто, це ще й ностальгія за тими часами, коли моя бабуся так само розповідала мені свої історії з минулого. Що мене в них завжди вражало, то це те, з якою теплотою вона їх розповідала, незважаючи на те, в які то скрутні часи було. 

2. Володимир Сіверський "Останній романс" (історичний роман)

Це геть не веселе оповідання. Адже, йдеться в ньому про останні години життя людини, яка втратила все, що мала... 

Історія була написана для конкурсу "ProМинуле". Тематика - "Українська еліта ХІХ століття". Згідно інформації з блогу автора, оповідання увійшло до шорт-листа і має бути опубліковане у збірці. 

Зізнаюся, історичні твори - то для мене особливий різновид літератури. Я рідко читаю подібне, бо частенько починаю нудьгувати. Каюся, ще зі школи не склалося в мене з історією (ех, я - то сором мого дідуся-історика). Втім, є твори виключення, автори яких примудряються написати цікаво навіть для мене. "Останній романс" - один з них.

Окремо хочеться відмітити мову автора. Вона на скільки барвиста, що буквально смакуєш кожен абзац. Напевно, завдяки їй автор зміг так багато й правдоподібно передати почуття героя. Навіть той, хто ніколи нічого не чув про людину, про яку йдеться, перейметься його історією. 

3. Ольга Джокер "Якщо ти мені пробачиш" (жіночий роман)

Іра навчається в медичному університеті. Дівчина влаштовується доглядальницею до самьотньої, але заможної старенької, Зої Степанівни. Жінка має доволі складний характер, тому дівчині з нею не легко. Втім, що ж зробило її такою? Незабаром Зоя Степанівна починає розповідати історію свого минулого, в якому є багато трагічних моментів. А також просить Іру знайти декого важливого для неї. За що обіцяє пристойну оплату. Дівчина погоджується. Хоча й в неї самої не найкращий період життя... Чи знайде Іра ту людину з минулого Зої Степанівни і чи стане щасливою сама? 

Історія читається на одному подиху. Як то кажуть, для людей і про людей. Дуже життєво, багато що здається передбачуваним (як не крути, а в реальному житті трапляються кліше, тому від цього роман лише виглядає більш реалістичним), але у авторки таки є кілька несподіванок, які змусять здивуватися.  

To be continued...

Цілуночки,

Ваша Торі