Рубрика "Книги, які зачепили" | Хармоні Верна

Привіт ♥

Вирішила сьогодні розповісти про ще одну книгу, яку нещодавно прочитала. Чи цікаво кому буде, хтозна, але як Торі припекло "поговорити" , то припекло;) Йдеться про роман Хармоні Верна "Леонора. Дівчина без минулого" ("Daughter of Australia").

Події розгортаються в Австралії першої половини ХХ століття. Це історія двох сиріт - Леонори і Джеймса. Вони познайомилися в сирітському притулку, але їх розлучили ще коли вони були дітьми. Хлопчика забрала до себе тітка, сестра його матері, а дівчинку вдочерила багата родина й відвезла по інший бік океану. Обом випало нелегке життя в нових сім'ях. Джеймса незлюбив дядько, а Леонору - прийомна мама. Мине не мало років, перш ніж вони знову зустрінуться. Та коли це станеться, дівчина вже буде заміжньою...

 

Авторка то дарує надію на щасливе майбутнє для цих двох, то змушує розчаровуватися в ній. Навіть на останніх розділах я ще мусила сумніватися, як же все скінчиться. І остаточно все стає зрозуміло лише коли дочитуєш останні сторінки.

Тому, якщо відповідати на запитання "чому варто почитати цей твір?",

  • першим аргументом буде інтрига, витримана до самого кінця.

 

  • другий - дух Австралії.

Книга буквально пронизана любов'ю до цієї країни. Історія наповнена описами, які подумки переносять на континент.  Австралія зобажена на стільки правдоподібно, що я ніяк не могла повірити, що авторка насправді жодного разу не була там ні до, ні після написання роману (так само я дивувалася, хіба коли дізналася, що Марко Вовчок з Росії родом - на стільки в неї твори українським духом просякнуті).

 

  • третій - Ган. 

Чоловік, не лише обділений вродою, а й змушений жити з дерев'яним протезом замість ноги. Саме він на початку роману врятував Леонору від вірної смерті. Тобто якщо задуматися, то саме завдяки Гану мали місце більшість подальших подій. 

Цей персонаж планувався як другорядний, котрий з'являється лише на початку історії. Та авторці він на стільки запав у душу, що вона час від часу поверталася до нього протягом всього твору і в певній мірі переплела його життя з життями головних героїв. Кілька ключових подій відбулися саме завдяки цому чоловікові. Зокрема й зустріч Джеймса та Леонори після багаторічної розлуки. Волею-неволею Ган, як персонаж, змушує задуматися над існуванням якогось вищого задуму, в якому кожній людині відведена своя особлива роль. 

 

Отож, книга однозначно варта прочитання. Єдине питання, яке мене мучить: Навіщо так назву змінили при перекладі?! "Донька Австралії" явно більше підходить, як на мене. Адже, Леонора закохана у землі, на яких народилася, і буквально оживає, коли повертається на батьківщину. 

 

Цілуночки,
Ваша Торі

 

P.S. Кому цікаво, може глянути кілька цитат з роману в моїй останній публікації в Інстаграм)))

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Мар'яна Доля
26.08.2019, 06:07:12

Я читала цю книгу, дійсно, дуже цікава!

Інші блоги
Купуй книги - допомагай ЗСУ! Важлива акція
Друзі! На Букнет стартувала благодійна акція на підтримку Збройних сил України. На всі кошти від покупки зазначених нижче книг до 28 лютого включно будуть придбані дрони для 125 бригади ТРО ЗСУ. ДО ПЕРЕЛІКУ КНИГ Акція
Хочете зрозуміти, що керує імпульсом?
Хочете зрозуміти, що керує імпульсом? Всі відповіді тут:️))) https://booknet.ua/marsa-chaunk-u10557405 https://booknet.ua/book/spadkomec-b431791 https://booknet.ua/book/gra-ne-za-pravilami-b429309 Її пальці несвідомо торкнулися ніжних пелюсток, а ніс уловив солод п’янливого
Челендж #квітковий характер
Вітаю всіх! Доєднуюсь до флешмобу Олесі Глазунової - квітковий характер. Якщо говорити про мене, то думаю тут відповідь очевидна, інакше я б не писала книгу про Країну Квітів. А от як сюжет перетворився на суміш підозрілих
Челендж #квітковий характер
Вітаю, усіх! Ми з Вікторією Грош вирішили також взяти участь в челенджі «Квітковий характер» від пані Олесі Глазунової) Правила цього челенджу прості: Розказати у блозі під назвою Челендж #Квітковий характер,
А вас часто надихає музика?
Я дуже люблю музику. І коли я чую музичну композицію, що вразила мене в саме серце, завжди придумую історію, котра відповідає настрою музики. От сьогодні я почула "Treachery" з аніме "Бліч". - Ти правда хочеш все це
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше