— ...Зрозуміло. — хлопець усміхнувся і тицьнув пальцем в келихи. — Так що, покажеш мені нарешті, як це дегустувати?

— Добре. — Кір кивнув. — Є чотири базових параметра, які ми повинні оцінювати: зовнішній вигляд, аромат, смак і післясмак. Почнемо із зовнішнього вигляду. — Кір взяв келих в руку. — Його ще називають одягом або платтям вина. Будь-яке вино, незалежно від сорту, має бути ясним, а його колір — однорідним. Каламутність є ознакою хвороб, від такого вина слід відмовитися. Але тут, в цьому шато, нам точно не попадеться хворе вино. Давай, спробуй оцінити його. — Кір простягнув келих хлопчині.

— Гаразд... — хлопець кивнув і взяв келих, починаючи його розглядати.

Вино було прозорим і однорідного кольору.

— Плаття цього вина ніби цілком відповідне... — сказав, нарешті, хлопець.

— «Відповідне» — це недостатня оцінка. — Кір знову посміхнувся. — Давай почнемо з відтінку... Який з наступних відтінків ближче цьому вину? Воно малинове, вишневе, рубінове, пурпурове, фіолетове, гранатове або цегляне? Щоб краще розгледіти колір, потрібно дивитися на вино, підставивши ззаду нього білий фон, наприклад — скатертину...

— А в чому відмінність гранатового від рубінового? — хлопець трохи насупився...

Продовження читайте на сайті)))

https://litnet.com/uk/book/degustator-b96340