Мене звати Ава Ніксон. Я з Харкова — міста, яке не здається, і це багато що пояснює в моїх героїнях.
Удень я працюю зі студентами й дедлайнами, а пишу вночі, коли стихає дім. Мій письменницький кабінет — це кухня, рудий шпіц, чашка кави і тиша між прильотами та сиренами.
Чому трилери? Бо я переконана: найстрашніші монстри не ховаються під ліжком. Вони носять гарні костюми, дарують квіти і чарівно посміхаються. Про таких я і пишу — і про жінок, які перестають їх боятись.
«Пташечка» — це історія про втечу завдовжки в сім років і про день, коли героїня вирішила більше не тікати.
А тепер ваша черга: розкажіть у коментарях, звідки ви читаєте і за що любите трилери? Мені справді цікаво, хто ви — люди, з якими ми тепер полюватимемо разом.