Книги: Христина Лі Герман
Сортувати:
Тихе місце
— Заберіть мене з собою... — шепочу крізь рваний біль у горлі. — Я стану вашою... Хижий погляд. Злий і сталевий, він стікає моїм тілом і обхоплює, як пута. Краще це... Детальніше
Повний текст
170 стор
272950
7488
Тихе місце. Лукавий
Він став моєю мрією. Мрією дівчинки. Жорстокою, але жаданою. Я пішла услід за нею і потонула в ньому. Він дав мені все, але забрав душу, наче Диявол. Кинув, але не піш... Детальніше
Повний текст
212 стор
195028
4982
Срібло Іуди
Кожним кроком весільною залою він свій відлік часу запускає. Чорне на чорному по білому ступає, і час зупиняє. Наче годинник — серце його, а маятник — моє, і стріл... Детальніше
Повний текст
299 стор
515863
8469
Мара
До профайлера і консультанта Мирослава Потоцького за допомогою звертається старий друг і колега Сергій Гармаш. Досвідчений оперативник у глухому куті і впевнен... Детальніше
Повний текст
20 стор
4139
458
Темний Валентин
Скаженим поглядом вона хоче відштовхнути, але притягує дужче. Її губи слизькі, вологі моїм поцілунком, просять ще, коли очі винуватять і клянуть. За те, що між нами, з... Детальніше
Повний текст
218 стор
51063
1190
Особиста вартість
Ангеліна: Я захищаю чужі життя ціною власної безпеки. Моя робота непомітна для клієнтів. Для них я лише елемент інтер'єру або екстер'єру, який має таку ж ціну, як бу... Детальніше
Повний текст
354 стор
61609
1655
Вітер у моїх руках
Кажуть, покинута дівчина — найгірший ворог для себе. Не встигла Катя отримати ляпаса від долі, як ця весела жіночка приготувала нові випробування — інтернатуру в С... Детальніше
Повний текст
304 стор
48890
1598
Не лий за мною слiз
Схиляюся до неї, відчуваю тепло її тіла, а руки самі в кулаки до хрускоту стискаються. Щоб не доторкнутися, щоб не схопити і не притиснути до проклятої стільниці. Зде... Детальніше
Повний текст
229 стор
44330
1417
Непрощенний
— Сонечко, — обличчя пестить, а зрозуміти не бажає. Подібний крок не просто важкий, він неприпустимий для мене. — Це лише гра. Ніхто не дізнається. Тобі сподобається... Детальніше
Повний текст
158 стор
50542
1736
Сьогодні тане сніг
— Йди! — її подих, відчаєм повний, змушує не рухатися. Очі, такі прозорі, але пусті, дивляться інакше. Наче бачить вона, поки сліпий я. — Йди, прошу тебе! Йди! — По гр... Детальніше
Повний текст
102 стор
91887
3061