Asya Lune

Я лише починаю свій шлях у письмі, але історії живуть у мені давно — тихо, вперто, десь між рядками щоденника й недописаними повідомленнями в нотатках. Вірю, що слово — це більше, ніж літера. Це дотик. Обійми. Іноді — порятунок.

Пишу для тих, хто шукає у текстах себе. Не ідеального, а справжнього — з сумнівами, мріями, пережитим болем і світлом усередині. Мені хочеться, щоб кожен рядок був не просто прочитаним, а прожитим. Щоб ти, читаючи, подумав(ла): “Так, я це відчував(ла)”.

Я не називаю себе письменницею — поки що. Але я точно та, хто шукає сенс і красу у простому. Якщо ти тут — значить, наші світи вже десь перетнулись. Рада тобі.